юначий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний юна́чий юна́ча юна́че юна́чі
родовий юна́чого юна́чої юна́чого юна́чих
давальний юна́чому юна́чій юна́чому юна́чим
знахідний юна́чий, юна́чого юна́чу юна́че юна́чі, юна́чих
орудний юна́чим юна́чою юна́чим юна́чими
місцевий на/у юна́чому, юна́чім на/у юна́чій на/у юна́чому, юна́чім на/у юна́чих