ЗЛИ́ГОДНІмн. (великі життєві труднощі, тяжке життя), ЗНЕГО́ДИмн.,НЕГО́ДАперев. мн.,НЕЗГО́ДА, ВИПРО́БУВАННЯперев. мн., БІДУВА́ННЯ, ХУРТОВИ́НАпідсил. розм., НЕЗГО́ДИНАдіал.,ЮДО́ЛЬкниж., заст.,НЕВЗГОДИ́НАрідко; ЛИХОЛІ́ТТЯ (часи тяжкого лиха, бідування народу). Загартований життєвими злигоднями, поет розучився цінити все те, що давалося легко (О. Ільченко); Були труднощі, нестатки, всякі інші знегоди, та Василь Пожар продовжував освіту (С. Олійник); Довго думає Оксана весняної теплої зоряної ночі про свої негоди (Грицько Григоренко); Згорда поглядають вони довкола, певні в своїх силах, байдужідо всяких життєвих незгод (М. Коцюбинський); Убогій Марусі здавалось, що вже настав кінець її бідування (І. Нечуй-Левицький); І серця жар, і пломенистий зір Я пронесу у всяку хуртовину Всім недругам моїм наперекір (А. Малишко); Для оптимістів.. щезають дрібниці, незгодини та труднощі, невдачі.. (Уляна Кравченко); Вважав [Славко] себе.. переможцем над дотеперішніми життєвими невзгодинами (Лесь Мартович); Після лихоліття знову розцвітає життя (О. Донченко). - Пор. неща́стя, тру́днощі.