юдити 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | ю́дити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ю́дьмо | |
| 2 особа | юдь | ю́дьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ю́дитиму | ю́дитимемо, ю́дитимем |
| 2 особа | ю́дитимеш | ю́дитимете |
| 3 особа | ю́дитиме | ю́дитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ю́джу | ю́димо, ю́дим |
| 2 особа | ю́диш | ю́дите |
| 3 особа | ю́дить | ю́дять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ю́дячи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ю́див | ю́дили |
| жін. р. | ю́дила | |
| сер. р. | ю́дило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ю́дивши | ||