-1-
іменник жіночого роду
(зрадник, запроданець) [лайл.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ю́да ю́ди
родовий ю́ди юд
давальний ю́ді ю́дам
знахідний ю́ду юд
орудний ю́дою ю́дами
місцевий на/у ю́ді на/у ю́дах
кличний ю́до ю́ди

Словник синонімів

ЗРА́ДНИК (той, хто зраджує), ЗРА́ДЕЦЬдіал.,ЗРАДЛИ́ВЕЦЬрідко,ЗРА́ДЦЯрідко;ЗАПРО́ДАНЕЦЬ, ПЕРЕПРО́ДАНЕЦЬрідше,ІУ́ДА[Ю́ДА]зневажл., ХРИСТОПРОДА́ВЕЦЬзаст. лайл.,ПРОДА́ЖНА ШКУ́РАлайл. (з корисливою метою). Зрадник зогниє в чужій землі, зотліє в забутті, бо він був ворогом свого народу, чужинцем у своїй нації (Ю. Мельничук); А круг його стоять усе тії окаяннії зрадці у блакитних стьожках да в голубих жупанах і вже не боячись голосно розмовляють (П. Куліш); Щоб не сталося, однак перемагає Вірність воїна, А не зрадливця крутні (М. Нагнибіда); Потайний зрадця Вуяхевич розсипав гіркі слова в козацькії душі (П. Куліш); Запроданцям не йме Шевченко віри, Йому чужий їх зрадницький сонет (Д. Павличко); Ви чуєте, іуди, Ви всі, що Каїна горить на вас печать? Отчизни іншої нема в нас і не буде, Ми кров’ю матері не вмієм торгувать! (М. Рильський). - Пор. 1. відсту́пник, 1. перебі́жчик.