О́ТВІР (пусте, відкрите місце в чому-небудь суцільному), ДІРА́, ДІ́РКА, ЛЮК (звичайно із заслонкою); ЖЕРЛО́ (вузьке і глибоке); ПРО́ДУХ, ВІДТУ́ЛИНАрозм., ПРОДУ́ХВИНАрозм.,ПРОДУ́ХОВИНАрозм.,ПРОДУ́ХАрідше; ПА́ЩА (темне, зяюче); ПРО́ЙМАбуд.,ПРО́ГІН, ПРО́РІЗ (для вікон, дверей у спорудах); ВИ́ЛОМ (у стіні, даху і т. ін.); ПРОРІ́ХА, ВІ́ЧКО, ПРОЗУ́РКАрідше (невелике, перев. круглої форми); ЩІЛИ́НА, ШПА́РКА, ШПАРИ́НА, ПРО́СВІТ, ПРО́СВІ́ТОК (перев. вузьке, через яке щось проникає, проглядається); ПРО́РІЗ, ПРО́РІЗЬ (зроблене чим-небудь гострим). Діра у стінці для диму чорніла холодним отвором (М. Коцюбинський); Через цю дірку в стіні і винесли на двір тіло Анта (С. Скляренко); Ліз він помацки.., і ледве-ледве дотягнувся до люка (З. Тулуб); Жерла сотень гармат вивергали полум’я. Через їхній гуркіт не чути було пострілів з рушниць (з підручника); А джміль гуде, б’ється В гарячі вікна, Шукає продуху (В. Мисик); Поет разом із своїм супутником розглядає в панському садку великий розлогий дуб і невелику відтулину в ньому, подібну до маленького віконця (І. Кириленко); Світла було мало. Тільки зверху через продуховину падало його трохи (Г. Хоткевич); В горах чорніють пащі, подібні до дверей.. Це гірські палаци колишнього, може, кам’яного віку. Житла людські (О. Досвітній); Будівля не була ще вивершена: ..крізь широкі пройми без вікон просвічувала небесна блакить (Ю. Смолич); Прогони дверей; Розчинилися [двері].. і в темній прорісі заметушилася постать чоловіка (Панас Мирний); Увагу Ібрагіма привернув оригінальний фонтан.. з десятка вічок тихо булькала вода (О. Іваненко); Він часто прислухається, підходить до прозурки (С. Васильченко); В стінах світяться пробої та щілини (І. Нечуй-Левицький); Заглядати в шпарку; У просвіті вікна з’являється голова Сусляєва (І. Кочерга); Віруючі часом заходили сюди [у каплицю], щоб поцілувати ікону й кинути у синеньку скриньку з вузькою проріззю мідяка (А. Шиян).

СХО́ВИЩЕ (вирите в землі, прикрите й спеціально обладнане місце, де можна захиститися від бомб, снарядів, куль і т. ін.), УКРИТТЯ́, ЩІ́ЛИ́НА (вирита в землі з цією метою заглибина невеликих розмірів). - Як з медобслужуванням? - спитав Павло. - В кожному сховищі є свій медпункт (В. Кучер); На одному з подвір’їв, у глибокому і просторному укритті, побудованому спеціально для захисту від снарядів та бомб, сиділо кілька чоловік (Ю. Збанацький); Гарячий подих її [війни] уже долітав до Харкова, що ніч у ніч здригався від ураганного вогню зеніток. Які то були тривожні ночі перших знайомств із щілинами, що ми їх самі покопали у себе в дворі (І. Сенченко).

УЩЕ́ЛИНА (вузька і глибока западина між горами), РОЗПА́ДИНА, РОЗПА́ДОК, ПРІ́РВА, РОЗКО́ЛИНА, ЩІ́ЛИ́НА, РОЗЩІ́ЛИНА[РОЗЩЕ́ЛИНА]рідше, ПРОЩІ́ЛИНАрідше, РОЗПА́ЛИНАдіал.З глибокої ущелини, де хмарками біліли водоспади, дув сильний вітер (М. Томчаній); Згір’ями, розпадками, лісами ... Вирушили всі (П. Дорошко); Вузька стежка тулилася до скель, щоб не впасти у прірву, в якій божевільно мчала така ж, як і стежка, вузька-вузька, швидка гірська річка (О. Іваненко); Розсуває [Олекса] ялинове гілля, і вже нам видно шматочок неба, а в небі зірки... Лісу вже не було, тільки розколина гола (І. Муратов); В щілині поміж горами летів в долину потік (М. Коцюбинський); В гаю озвались урвища високі - І вирнули з розщелин козаки (М. Стельмах); Тут не побачиш води цілими тижнями, а коли нападеш на неї, вона.. проритими нею вузенькими рівчаками зникає в прощілинах гір (О. Досвітній).

ЩІ́ЛИ́НА (вузький отвір у чомусь), ШПА́РА, ШПА́РКА, ШПАРИ́НА, РОЗКО́ЛИНА, ПРОЩІ́ЛИНАрідше, РОЗЩІ́ЛИНАрідше, РОЗЩЕ́ЛИНА рідко, СКАЛУ́БИНАрозм., ШКАЛУ́БИНА[ШКАРУ́БИНА]розм.; ЗАЗО́Ртехн. (між двома прилеглими поверхнями); ПАЗ (у механізмі, машині тощо з певним призначенням).Крізь щілини пробивався місячний промінь у його темну конурку (Панас Мирний); Погас Огонь у печі, крізь шпари вітер свище (І. Франко); Була то споруда [колиба], .. до нормального життя аж ніяк не придатна... Низька, темна, повернутися ніде, ще й вітер в усі шпарини забиває (І. Муратов); В широку розколину фіртки глянув на неї білий і холодний.. дім (М. Коцюбинський); Чужинець миттю підвівся, навшпиньках підійшов до дверей, уважно зазираючи в їхні прощілини (О. Досвітній); Товсті, вікові дерева впиналися корінням у розщілини каменю й п’ялися вгору (І. Ле); Протяг свистів крізь щілину в рамі вікна і скалубину в дверях (Ю. Смолич); Тілько сумно виглядають із шкалубин прусаки (С. Руданський); Дрібне насіння трав дуже сипке й легко просипається крізь щілини й зазори машин (з журналу); Якщо прядка скрипіла, бабуся підливала в пази олійки (М. Чабанівський).

I. ЯР (глибока довга западина, перев. з крутими або прямовисними схилами), ЯРУ́ГАпідсил., КРУТОЯ́Р, ЩІЛИ́НА, ДЕ́БРА[ДЕБР]зах., ЗВІР[ІЗВІ́Р]діал.; УЛО́ГО́ВИНА (з похилими схилами); БАЙРА́К (порослий лісом, чагарником); ВИ́ЯРОК (невеликий), ПЕРЕЯ́РОК, ПРИ́ЯРОК. Понад берегами [р. Сули] стриміли покручені ламані гори з глибокими крутими ярами та западинами (І. Нечуй-Левицький); В одній з таких яруг, глибоких та покручених по всіх напрямках весняними водами, на самому дні ворушились люди (М. Коцюбинський); Крутояром, ліском.. до самісінького жежериного обійстя вони підійшли незримі й нечутні (В. Речмедін); В щілині поміж горами летів у долину потік (М. Коцюбинський); Попри дороги простяглася глибока, стрімка вниз дебра (Лесь Мартович); У зворах вітер виє-скавулить, Смереки гнуться, як тонка лоза (Д. Павличко); Повились в туман ізвори (Г. Хоткевич); Вони брели довгою і широкою улоговиною, що сивіла під місячним сяйвом і курилася парою (Григорій Тютюнник); Розточилися ви [голоснії слова], як весняна вода по ярах, по байраках, по балках (Леся Українка); Опівночі у виярок.. сунули танки (О. Гончар). - Пор. I. ба́лка, I. запа́дина.