-1-
прикметник, найвищий ступінь

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний щонайлі́пший щонайлі́пша щонайлі́пше щонайлі́пші
родовий щонайлі́пшого щонайлі́пшої щонайлі́пшого щонайлі́пших
давальний щонайлі́пшому щонайлі́пшій щонайлі́пшому щонайлі́пшим
знахідний щонайлі́пший, щонайлі́пшого щонайлі́пшу щонайлі́пше щонайлі́пші, щонайлі́пших
орудний щонайлі́пшим щонайлі́пшою щонайлі́пшим щонайлі́пшими
місцевий на/у щонайлі́пшому, щонайлі́пшім на/у щонайлі́пшій на/у щонайлі́пшому, щонайлі́пшім на/у щонайлі́пших

Словник синонімів

НАЙКРА́ЩИЙ (форма найвищого ступеня порівняння до добрий, хороший, гарний), НАЙЛІ́ПШИЙ, ЩОНАЙКРА́ЩИЙпідсил.,ЯКНАЙКРА́ЩИЙпідсил.,ЩОНАЙЛІ́ПШИЙпідсил.,ЯКНАЙЛІ́ПШИЙпідсил.,НАЙЛУ́ЧЧИЙрозм. рідко;ОПТИМА́ЛЬНИЙ (який найбільше в ряді можливих відповідає певним умовам, вимогам). [Гострохвостий:].. Ви найкраща панна на всі Кожум’яки. Вам нема тут рівні на цілий Київ (І. Нечуй-Левицький); Виконавець з нього був, певне, найліпший і незамінимий (В. Козаченко); - Ну й ялинка! От ялинка! Щонайкраща саме ця! (Н. Забіла); Стосунки між ними були якнайкращі (Григорій Тютюнник); Попродав старий щонайліпшу маржину, голубії воли, коровочки красі, вівці біленькії (Г. Хоткевич); Найлуччий чин, як то мовиться, не бути нічим (Є. Гуцало); Оптимальний варіант; Оптимальні умови. - Пор. 1. прекра́сний.