НАЙБІ́ЛЬШЕ[НАЙБІ́ЛЬШрідше] (щодо максимально можливого вияву інтенсивності якоїсь дії), НАЙДУ́ЖЧЕ, НАЙСИЛЬНІ́ШЕ, ЯКНАЙБІ́ЛЬШЕпідсил.,ЩОНАЙБІ́ЛЬШЕпідсил.,БІ́ЛЬШ ЗА ВСЕ[БІ́ЛЬШЕ ЗА ВСЕ] (ЗА ВСІХ - щодо людей і, рідше, тварин), БІЛЬШ УСЬО́ГО[БІ́ЛЬШЕ ВСЬОГО́]рідше,НАД УСЕ́[ПО́НАД УСЕ́]підсил.;ОСОБЛИ́ВО, НАЙПА́ЧЕзаст. (найбільшою мірою); НАЙГІ́РШЕ[НАЙГІ́РШ]розм. (стосовно того, що викликає несхвальне ставлення мовця). Вона жила тепер для своїх дітей, а найбільше втішалася своєю дочкою Мартусею (І. Нечуй-Левицький); - Гірше всього на світі не люблю задавак. - А кого найбільше любиш? (М. Стельмах); Митруньо налякався найдужче: заверещав не своїм голосом і став утікати (Л. Мартович); Почалась розмова, в якій сторожиха намагалась якнайбільше довідатись від Раїси та якнайбільше розповісти їй (М. Коцюбинський); - А на мене моральні сентенції впливають зовсім так само: щонайбільше тоді хочеться мені життя, вільної воленьки (Г. Хоткевич); Він більш за все любив читати книжки (І. Нечуй-Левицький); І от повів нас на прорив наш комісар, матрос балтійський, що над усе свій край любив (В. Сосюра); Заєць вимок під дощем, Заєць плаче під кущем: "Я боюся грому, зливи, І вовків, і тих лисиць, А найбільше й особливо - Псів, мисливців та рушниць!" (Л. Первомайський); Щоб не зросли ви на сором (Бійтесь найпаче того) Та не зробились позором Рідного краю свого! (П. Грабовський); У Бовтуновому гаю примусили вони селянина, щоб вів їх дві години гаєм. Олексій храбрував тут найгірше (П. Куліш). - Пор. 1. бі́льше, ду́же.

НАЙБІ́ЛЬШЕ (при сл. зі знач. кількості - як позначення крайньої, граничної кількості кого-, чого-небудь), НЕ БІЛЬШ [НЕ БІ́ЛЬШЕ] НІЖ [ЯК], ЩОНАЙБІ́ЛЬШЕ, МАКСИМА́ЛЬНО, МА́КСИМУМ, ВІД СИ́ЛИрозм.Колишня велика куркульська хата.. була перероблена під клуб і вміщала в собі щонайбільше три сотні людей (С. Добровольський); Потрібно максимум два місяці, щоб налагодити нормальну роботу; Я приїду максимум через годину; Менш їх [козаків] було зараз: од сили з півсотні (А. Головко).

НАЙБІ́ЛЬШИЙ (максимально можливий вияв інтенсивності якоїсь ознаки), ЯКНАЙБІ́ЛЬШИЙпідсил.,ЩОНАЙБІ́ЛЬШИЙпідсил.,МАКСИМА́ЛЬНИЙ, НАЙВИ́ЩИЙ, ПО́ВНИЙ (про швидкість, силу тощо); ГРАНИ́ЧНИЙ, КРА́ЙНІЙ (який є останнім ступенем у розвитку якоїсь ознаки); ПЕРШОЧЕРГО́ВИЙ (із сл. вага, важливість і т. ін.). - Жити неробою - то найбільша ганьба! (О. Гончар); Перекладацька діяльність високоталановитого поета [Ю. Тувіма] заслуговує якнайбільшої поваги (М. Рильський); Поезія з-поміж усіх родів літератури передбачає максимальну концентрацію думки і почуття, отже - граничну точність, свіжість і лаконічність вислову (Л. Новиченко); Максимальна температура; - Любов - найвища поезія, світ для серця, сонце в нашому хмарному буденному животті, - сказав Комашко (І. Нечуй-Левицький); Вони [танки] мчали на повній швидкості, розкидаючи гусеницями сніг (Григорій Тютюнник); От така я тепер, як була в Києві перед виїздом(тільки припадків і крайньої нервовості нема)і кашляю в тій же мірі (Леся Українка); Питання першочергової ваги. - Пор. 1. надзвича́йний.