щонайбундючніший 1 значення

-1-
прикметник, найвищий ступінь

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний щонайбундю́чніший щонайбундю́чніша щонайбундю́чніше щонайбундю́чніші
родовий щонайбундю́чнішого щонайбундю́чнішої щонайбундю́чнішого щонайбундю́чніших
давальний щонайбундю́чнішому щонайбундю́чнішій щонайбундю́чнішому щонайбундю́чнішим
знахідний щонайбундю́чніший, щонайбундю́чнішого щонайбундю́чнішу щонайбундю́чніше щонайбундю́чніші, щонайбундю́чніших
орудний щонайбундю́чнішим щонайбундю́чнішою щонайбундю́чнішим щонайбундю́чнішими
місцевий на/у щонайбундю́чнішому, щонайбундю́чнішім на/у щонайбундю́чнішій на/у щонайбундю́чнішому, щонайбундю́чнішім на/у щонайбундю́чніших