НЕДА́ВНО (у недалекому минулому); НЕЩОДА́ВНО (не так давно); ВЧО́РА[УЧО́РА] (зовсім недавно). Сонце недавно зійшло (Г. Хоткевич); Молодий інженер, нещодавно одружений, я відпочивав з дружиною у свого інститутського приятеля (Л. Дмитерко); Трамвай, який ще позавчора був для киян заморським дивом, ще вчора - головним видом пересування.., сьогодні вже потроху набуває рис музейного експоната... (М. Рильський). - Пор. що́йно.

ЩО́ЙНОприсл. (зовсім недавно, майже зараз), ТІ́ЛЬКИ, ТІ́ЛЬКИ ЩО, ТІ́ЛЬКИ-НО, ТІ́ЛЬКИ-ТІ́ЛЬКИпідсил., ДОПІ́РУ, ЛЕ́ДВЕ, ЛЕДЬ, ЛЕ́ДВЕ-ЛЕ́ДВЕпідсил., ЛЕДЬ-ЛЕ́ДЬпідсил., ЛЕ́ДВЕ-ЛЕДЬ підсил., ЛЕ́ДВЕ-НЕ-ЛЕДВЕпідсил., ЗАЛЕ́ДВЕрозм., ТІЛЬ-ТІ́ЛЬпідсил. розм., НАЛЕ́ДВЕрозм. рідко, ДОПЕ́РВАдіал.Схилили вниз голівки щойно розквітлі підсніжники (М. Стельмах); Перед очима знов встала пустка, якою тільки пройшов (М. Коцюбинський); Вона хотіла не думати про те, що тільки що почула... (Леся Українка); Він, видно, тільки-но зайшов знадвору: вуха горіли, як стручки перцю (Григорій Тютюнник); Він ще раз піймав слід оленів - вони тільки-тільки пройшли березняком (С. Скляренко); Марко дивував товаришів, повторюючи після уроку слово в слово все, що розповідав допіру вчитель (О. Копиленко); Не слухала я її, бо вона молода, ледве шістнадцять минуло (Леся Українка); Ледь облетів з нього [жита] ніжно-зелений пил цвітіння, і колос уже тужавіє й дзвенить налитим зерном (І. Микитенко); - Їй [Марічці] заледве шістнадцять минуло (В. Гжицький); А он тіль-тіль проклюнувся грибочок (М. Стельмах); Наледве замгнеться, І вже видається, що дома я знов живу (І. Вирган). - Пор. неда́вно.

НЕДА́ВНО (у недалекому минулому); НЕЩОДА́ВНО (не так давно); ВЧО́РА[УЧО́РА] (зовсім недавно). Сонце недавно зійшло (Г. Хоткевич); Молодий інженер, нещодавно одружений, я відпочивав з дружиною у свого інститутського приятеля (Л. Дмитерко); Трамвай, який ще позавчора був для киян заморським дивом, ще вчора - головним видом пересування.., сьогодні вже потроху набуває рис музейного експоната... (М. Рильський). - Пор. що́йно.

ЩО́ЙНОприсл. (зовсім недавно, майже зараз), ТІ́ЛЬКИ, ТІ́ЛЬКИ ЩО, ТІ́ЛЬКИ-НО, ТІ́ЛЬКИ-ТІ́ЛЬКИпідсил., ДОПІ́РУ, ЛЕ́ДВЕ, ЛЕДЬ, ЛЕ́ДВЕ-ЛЕ́ДВЕпідсил., ЛЕДЬ-ЛЕ́ДЬпідсил., ЛЕ́ДВЕ-ЛЕДЬ підсил., ЛЕ́ДВЕ-НЕ-ЛЕДВЕпідсил., ЗАЛЕ́ДВЕрозм., ТІЛЬ-ТІ́ЛЬпідсил. розм., НАЛЕ́ДВЕрозм. рідко, ДОПЕ́РВАдіал.Схилили вниз голівки щойно розквітлі підсніжники (М. Стельмах); Перед очима знов встала пустка, якою тільки пройшов (М. Коцюбинський); Вона хотіла не думати про те, що тільки що почула... (Леся Українка); Він, видно, тільки-но зайшов знадвору: вуха горіли, як стручки перцю (Григорій Тютюнник); Він ще раз піймав слід оленів - вони тільки-тільки пройшли березняком (С. Скляренко); Марко дивував товаришів, повторюючи після уроку слово в слово все, що розповідав допіру вчитель (О. Копиленко); Не слухала я її, бо вона молода, ледве шістнадцять минуло (Леся Українка); Ледь облетів з нього [жита] ніжно-зелений пил цвітіння, і колос уже тужавіє й дзвенить налитим зерном (І. Микитенко); - Їй [Марічці] заледве шістнадцять минуло (В. Гжицький); А он тіль-тіль проклюнувся грибочок (М. Стельмах); Наледве замгнеться, І вже видається, що дома я знов живу (І. Вирган). - Пор. неда́вно.