КЛЮВА́ТИ (про птахів - їсти, хапаючи щось дзьобом, бити дзьобом), ДЗЬО́БА́ТИ[ДЗЮ́БА́ТИрідше], ДОВБА́ТИ[ДОВБТИ́], КЛЮ́КАТИрозм.; ПИ́ТИ (їсти молоде зерно); ЦЮ́КАТИ, ЦЮ́КАТИСЯрозм. (бити дзьобом); ЩИПА́ТИ (шкіру тіла). - Док.: клю́нути, дзьо́бну́ти[дзю́бну́ти], подзьо́ба́ти[подзю́ба́ти], довбну́ти, клю́кнути, цю́кнути, щипну́ти. У хаті ходили кури й щось клювали на долівці (О. Донченко); Кури дзьобали землю, як консервну банку (Григорій Тютюнник); Мундир із залізним хрестом мої партизани надягли на опудало в городі, щоб ґави не довбали огірків (Ю. Яновський); Горобці цілими хмарами сідають на соняшники і п’ють насіння (О. Копиленко); Миколка.. годував голубів. Вони весело кружляли навколо нього, бадьоро цюкали носиками в землю (Ю. Збанацький); Боляче цюкалася клята квочка... (Остап Вишня); Населення, коли не рахувати курей, гусака, якого я навчив щипати посесора.., складалося іще з чотирьох осіб (В. Еллан).

РВА́ТИ (відокремлювати, відділяючи від стебла, кореня), ЗРИВА́ТИ, ОБРИВА́ТИ (кругом, звідусіль, одне за одним); ОБНО́СИТИрозм. (плоди, овочі тощо - беручи без дозволу у великій кількості); ЗНІМА́ТИ (плоди, овочі після достигання); ЗБИРА́ТИ (гриби, ягоди); ЩИПА́ТИ (захоплюючи пальцями). - Док.: зірва́ти, обірва́ти, обнести, зня́ти, зібра́ти, щипну́ти. Одарочка, не знаходячи Івася, почала рвати квіточки (Панас Мирний); Я машинально зриваю цвіт яблуні і прикладаю холодну од роси квітку до лиця (М. Коцюбинський); Молодиця підійшла до зваленої липи, почала було обривати запашний цвіт, та й спинилася (А. Шиян); Чоловіку в чоловіка красти.. не годиться... хіба там овощ усяку, садки - то щоліта обносять, та більше хлопці (Грицько Григоренко); Увечері знімуть [люди] найстигліші яблука і понесуть на вечерю (О. Іваненко); Нагнувшись, нишпорила під деревом жінка.. Збирала гриби (О. Досвітній); Щипала [Тетяна] на обніжку блакитно-огневі черевички, вибирала з них найкращі й механічно тулила в букетики (С. Васильченко).

СКУ́БТИ (про тварин, птахів - рвати траву, листя губами, зубами, дзьобом), СКУ́БАТИ, ЩИПА́ТИ. - Док.: скубну́ти, скубону́типідсил.ускубну́ти[вскубну́ти], щипну́ти, ущипну́ти[вщипну́ти]. Кінь, пущений вільно, почав скубти траву (В. Гжицький); Біля колодязя скубуть спориш двоє гусей (Ю. Мушкетик); На оболоні ходили корови, телята і щипали мокру травицю (Панас Мирний); - Тут ущипне [вівця] травку, там ущипне та й далі, та й далі (І. Франко).