-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | щети́нитися, щети́нитись |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | |
2 особа | | |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | | |
2 особа | | |
3 особа | щети́нитиметься | щети́нитимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | | |
2 особа | | |
3 особа | щети́ниться | щети́няться |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
щети́нячись* |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | щети́нився, щети́нивсь | щети́нилися, щети́нились |
жін. р. | щети́нилася, щети́нилась |
сер. р. | щети́нилося, щети́нилось |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
щети́нившись |
Словник синонімів
НАСТОВБУ́РЧУВАТИСЯ [НАСТОБУ́РЧУВАТИСЯ рідко] (про волосся, шерсть, щетину, пір’я - підніматися, ставати сторч), ВІДСТОВБУ́РЧУВАТИСЯ [ВІДСТОБУ́РЧУВАТИСЯ рідко], НАЇЖА́ЧУВАТИСЯ, НАЇ́ЖУВАТИСЯ (про коротке або колюче волосся, шерсть і т. ін.); СТОВБУ́РЧИТИСЯ, ДИ́БИТИСЯ розм. (ставати або стояти сторч); Ї́ЖИТИСЯ, Ї́ЖА́ЧИТИСЯ рідше, ГОРОЇ́ЖИТИСЯ розм., ЩЕТИ́НИТИСЯ розм. (про коротке або колюче волосся, шерсть і т. ін. - ставати або стояти сторч). - Док.: настовбу́рчитися [настобу́рчитися], відстовбу́рчитися [відстобу́рчитися], наїжа́читися, наї́житися, зди́битися, нагорої́житися, нащети́нитися. Волосся на голові настовбурчилось вгору, ніби легкий пух (І. Нечуй-Левицький); При посмішці вуса його ворушилися, наїжачувалися ще більше, ніж звичайно (В. Собко); Неголена борода, наїжившись, мов їжак голками, сивою щетиною, здавалось, поділяла обурення свого хазяїна (М. Коцюбинський); Вуса під носом стовбурчилися їжачком (І. Волошин); Волосся почало дибитись (Словник Б. Грінченка); А й справді, - глубінь [глибінь], що Господи! Волосся їжиться, як погляну в спід! (І. Франко); Шерсть на собаці їжачилась (Б. Харчук); В нього кроки широкі, ..вуса нагороїжились... (С. Чорнобривець); Обличчя начальника.. збуряковіло, цупкий вус його сердито нащетинився (О. Гончар). - Пор. 1. стирча́ти.