-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив щепи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   щепі́мо, щепі́м
2 особа щепи́ щепі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа щепи́тиму щепи́тимемо, щепи́тимем
2 особа щепи́тимеш щепи́тимете
3 особа щепи́тиме щепи́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа щеплю́ ще́пимо, ще́пим
2 особа ще́пиш ще́пите
3 особа ще́пить ще́плять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ще́плячи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. щепи́в щепи́ли
жін. р. щепи́ла
сер. р. щепи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
ще́плений
Безособова форма
ще́плено
Дієприслівник
щепи́вши

Словник синонімів

ПРИЖИВЛЯ́ТИ[ПРИЖИ́ВЛЮВАТИ] (приєднувати до тканини живого організму іншу тканину з метою прирощення),ПІДСА́ДЖУВАТИмед.;ЩЕПИ́ТИ, ПРИЩЕ́ПЛЮВАТИ[ПРИЩЕПЛЯ́ТИрідше], ОЧКУВА́ТИспец. (пагін або бруньку однієї рослини на іншу). - Док.: приживи́ти, підсади́ти, прищепи́ти, защепи́тидіал.ущепи́ти[вщепи́ти] діал.Як мало хто, опанувала вона мистецтво приживляти [чубуки винограду], плекати їх, оберігати та вирощувати (О. Гончар); А чи не можна підсадити на хворе око шматок слизової, взятої у померлої людини? (з журналу); Ще хлопцем Лаврін прищепив своїми руками щепу на старому пні (І. Нечуй-Левицький); Он ту яблуневу гілку, де снігу замети білі, Ти сам щепив із сусідом (А. Малишко).