-1-
іменник жіночого роду
(прищеплене дерево; живець для щеплення)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ще́па ще́пи
родовий ще́пи щеп
давальний ще́пі ще́пам
знахідний ще́пу ще́пи
орудний ще́пою ще́пами
місцевий на/у ще́пі на/у ще́пах
кличний ще́по* ще́пи*

Словник синонімів

ЖИВЕ́ЦЬ (гілка, пагін для щеплення дичок), ЩЕ́ПА, МЕ́НТОР, ЦИБУ́Х (здерев’янілий пагін виноградної лози, що використовується для розмноження). Лісник знайомий є отут у мене. Він до щеплювання має хіть велику, Отож хвилюється не без причин, Уздрівши яблуньку чи грушу дику. Мерщій до льоху, де лежать живці Кандиль-китайки, бери та ренети... (М. Рильський); Ще хлопцем Лаврін прищепив своїми руками щепу на старому пні (І. Нечуй-Левицький); [Карташов:] Ми визнаємо гібридизацію міжвидову і навіть міжродову. Визнаємо деякий вплив відкритого вами ментора (О. Довженко).