ЦУЦЕНЯ́ (маля собаки), ЩЕНЯ́, СОБАЧА́, СОБАЧЕНЯ́, ПЕСЕНЯ́. Цуценя тільки виляло хвостиком, відчуваючи тепло людських рук, і намагалося малиновим язичком лизнути свого нового хазяїна в щоку (А. Шиян); На призьбі сидить босоноге дитинча, бавиться з щеням (М. Стельмах); - Мав я, куме, собача, - Ну на всю округу! Пізнавало по очах Злодія, хапугу (П. Глазовий); Мале шолудиве собаченя зголодніло, обнюхувало сміття на пероні (О. Досвітній); Їде козак понад Буг, Чумак попасає; Коло нього песеня На сонці куняє (С. Руданський).

ЩЕНЯ́лайл. (дуже молода, недосвідчена людина), МОЛОКОСО́С лайл.Поручик, грюкнувши дверима, вийшов з вітальні. - Щеня! - злісно гукнув услід Грижбовський (І. Цюпа); - Ах ти, молокосос! - виснула Текля. - Учити мене хочеш? (В. Кучер).