щенити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | щени́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | щені́мо, щені́м | |
| 2 особа | щени́ | щені́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | щеню́ | щенимо́, щени́м |
| 2 особа | щени́ш | щените́ |
| 3 особа | щени́ть | щеня́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | щени́в | щени́ли |
| жін.р. | щени́ла | |
| сер.р. | щени́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ще́нений | ||
| Безособова форма | ||
| ще́нено | ||
| Дієприслівник | ||
| щени́вши | ||