щеміти 1 значень

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив щемі́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   щемі́мо, щемі́м
2 особа щеми́ щемі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа щемі́тиму щемі́тимемо, щемі́тимем
2 особа щемі́тимеш щемі́тимете
3 особа щемі́тиме щемі́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа щемлю́ щемимо́, щеми́м
2 особа щеми́ш щемите́
3 особа щеми́ть щемля́ть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
щемлячи́*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. щемі́в щемі́ли
жін. р. щемі́ла
сер. р. щемі́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
щемі́вши

Словник синонімів

I. БОЛІ́ТИ (про тіло або якусь його частину - давати відчуття фізичного болю); ЩЕМІ́ТИ, СКЕМІ́ТИрозм. рідше (про відчуття гострого болю в якій-небудь частині тіла). Тільки в аулі Рахім відчув, як сильно вдарився він боком і як болить у нього нога (З. Тулуб); - Ох, матінко, як же й плечі щемлять... така важка торбина (А. Тесленко); Хлопцеві ледві [ледве] ложка до роту лізла, голова боліла, скеміла, ноги були мов підтяті (А. Кримський). - Пор. 1. ни́ти.
БОЛІ́ТИ (звичайно із сл. душа, серце - відчувати біль від неспокою, тривоги, хвилювання і т. ін.), НИ́ТИпідсил.,СКНІ́ТИпідсил., РОЗРИВА́ТИСЯпідсил., розм.,СКІ́МЛИТИбезос., розм.,СКЕМІ́ТИпідсил.розм., рідше;ЩЕМІ́ТИпідсил. (ужив. і для вираження відчуття тривожно-солодкого душевного болю). І серце жде чогось. Болить, болить, і плаче, і не спить, Мов негодована дитина (Т. Шевченко); Єремія пішов над річку. Прохолода повіяла на його з вогкої низини, прохолодила його гарячий вид, запечені смажні уста. А запекле серце усе нило та боліло, неначе роз’ятрена рана (І. Нечуй-Левицький); Княжич Святослав десницею своєю мусив стверджувати цей закон і покон, судив, робив правду, хоч часом у нього й скніло при цьому серце (С. Скляренко); Ти минаєш мене, ти минаєш мене, Коли часом тебе я стрічаю, А коли твоя постать востаннє мигне, Розривається серце з одчаю! (М. Вороний); Рана майже не боліла.. Але серце скеміло глибоким напосідливим болем (З. Тулуб); Моя душа чекає дива І вся тривогою щемить - Десь недалеко мить щаслива, Мого життя найкраща мить (Д. Павличко).

Словник фразеологізмів

душа́ боли́ть (щеми́ть, я́три́ться і т. ін.) / заболі́ла (защемі́ла, зая́три́лася і т. ін.) у кого, чия і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає з якогось приводу. А сон минув, розтанув. І натомість раптовим болем обпекла свідомість. Єдине слово виникло: невже?! Душа болить і тіло як чуже .. Все так як є. Приречена. Одна. Стіна. І ґрати (Л. Костенко); Треба, щоб у людей боліла душа, коли вони бачать, як простоюють дорогі агрегати (З газети); [Джавоїра:] Різні клопоти є. Від одних розцвіта, а від інших ятриться душа, ніби рана (О. Левада); Полилась по срібній ночі Срібна пісня солов’я .. Защеміла, заболіла вся душа моя (Олесь). душа́ бере́ться бо́лем. — Може, Степане Васильовичу, зумієте чимось пособити ..— Треба подумати, хлопче,— болем береться душа вчителя (М. Стельмах).

щеми́ть на душі́ у кого і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає з якогось приводу; кому-небудь неспокійно, гірко, тривожно. Хоч як щемить на душі, та все ж намагаємось не показувати цього один перед одним (О. Гончар).

щеми́ть / защемі́ло се́рце чиє, у кого і без додатка. 1. Хто-небудь сумує, журиться. Дивиться мати, а він озирнеться. І щемить їй серце, болить, як зранене (Григорій Тютюнник); Все ж у нього щеміло серце, коли згадав, як плакала Ярина (М. Лазорський); Серце Дороша защеміло, він скинув кашкета, став на коліна перед самітнім горбиком і довго стояв (Григорій Тютюнник).

2. Хто-небудь відчуває піднесення, має добрий настрій. Серце старого гірника співало, солодко щеміло від радісного передчуття (Д. Ткач).