щемлячий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний щемля́чий щемля́ча щемля́че щемля́чі
родовий щемля́чого щемля́чої щемля́чого щемля́чих
давальний щемля́чому щемля́чій щемля́чому щемля́чим
знахідний щемля́чий, щемля́чого щемля́чу щемля́че щемля́чі, щемля́чих
орудний щемля́чим щемля́чою щемля́чим щемля́чими
місцевий на/у щемля́чому, щемля́чім на/у щемля́чій на/у щемля́чому, щемля́чім на/у щемля́чих

Словник синонімів

БО́ЛІСНИЙ (який завдає муки, душевних страждань), БОЛЮ́ЧИЙ, ПЕКУ́ЧИЙпідсил.,ГРИЗО́ТНИЙрідше,ГРИЗУ́ЧИЙрідше,БОЛЯ́ЧИЙрідко; ЖАГУ́ЧИЙ, ЯДУ́ЧИЙ (нестерпно пекучий); ЩЕМЛИ́ВИЙ, ЩЕМКИ́Й, ЩЕМЛЯ́ЧИЙ (який завдає тривожно-солодкого болю). Болісний спогад; Болісне прозріння; Її охопила раптом болюча журба (А. Шиян); Рана палала розпеченим залізом, а важкі й пекучі думи не давали забуття (З. Тулуб); Непередбачена гризотна туга схопила його за душу (О. Копиленко); Піп помітив на Василевім обличчі не то гірке розчарування, не то болячий відчай (І. Чендей); Бжеський почервонів: навіть на самоті не міг він згадувати цього ганебного випадку без жагучого сорому (З. Тулуб). - Пор. 5. важки́й.