щастя 2
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | Ща́стя | |
| родовий | Ща́стя | |
| давальний | Ща́стю | |
| знахідний | Ща́стя | |
| орудний | Ща́стям | |
| місцевий | на/у Ща́сті, Ща́стю | |
| кличний | Ща́стя* |
| відмінок | однина | множина |
| називний | ща́стя | |
| родовий | ща́стя | |
| давальний | ща́стю | |
| знахідний | ща́стя | |
| орудний | ща́стям | |
| місцевий | на/у ща́сті, ща́стю | |
| кличний | ща́стя* |
Словник синонімів
Словник антонімів
| ЩАСТЯ | ГОРЕ |
| Стан повного задоволення життям, відчуття радості, зовнішній вияв такого стану; те, що викликає такий стан, приносить радість. | Обставина, подія, що викликає страждання, біда, лихо, нещастя. |
| Щастя ~ горе велике, несподіване, нове, сімейне, справжнє, тривале. Бажане, безхмарне, людське, материнське, очікуване, тихе щастя ~ безвихідне, безнадійне, безутішне, гірке, люте, неумолиме, страшне горе. Щастя ~ горе дівчини, жінки, людини, чоловіка. Відчувати, відчуття, передчувати, передчуття щастя ~ горя. Берегти, знайти, мріяти про, цінити, шукати щастя ~ пережити, перенести, попередити горе. Тікати від (свого) щастя ~ від горя. Плакати, радіти, сміятися від щастя ~ плакати від горя. Боротися за щастя кого-н. ~ боротися з горем | |
| Випало щастя кому - судилося, трапилося комусь робити щось приємне, добре, повезло комусь в чомусь ~ випало горе - трапилося комусь якесь нещастя, лихо. | |
| Хто горя не бачив, той і щастя не зазнає. Щастя розум відбирає, а нещастя повертає (Народні прислів’я). Степанида посміхалася і зітхала: який ти щасливий, і нещасний (М. Стельмах). Скільки б не судилося страждати, Все одно благословлю завжди День, коли мене родила мати Для життя, для щастя, для біди (В. Симоненко). | |
| Щасливий // щасний ~нещасний // нещасливий, щастити ~нещастити | |
Словник фразеологізмів
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | Ща́стя | |
| родовий | Ща́стя | |
| давальний | Ща́стю | |
| знахідний | Ща́стя | |
| орудний | Ща́стям | |
| місцевий | на/у Ща́сті, Ща́стю | |
| кличний | Ща́стя* |
| відмінок | однина | множина |
| називний | ща́стя | |
| родовий | ща́стя | |
| давальний | ща́стю | |
| знахідний | ща́стя | |
| орудний | ща́стям | |
| місцевий | на/у ща́сті, ща́стю | |
| кличний | ща́стя* |
Словник синонімів
Словник антонімів
| ЩАСТЯ | ГОРЕ |
| Стан повного задоволення життям, відчуття радості, зовнішній вияв такого стану; те, що викликає такий стан, приносить радість. | Обставина, подія, що викликає страждання, біда, лихо, нещастя. |
| Щастя ~ горе велике, несподіване, нове, сімейне, справжнє, тривале. Бажане, безхмарне, людське, материнське, очікуване, тихе щастя ~ безвихідне, безнадійне, безутішне, гірке, люте, неумолиме, страшне горе. Щастя ~ горе дівчини, жінки, людини, чоловіка. Відчувати, відчуття, передчувати, передчуття щастя ~ горя. Берегти, знайти, мріяти про, цінити, шукати щастя ~ пережити, перенести, попередити горе. Тікати від (свого) щастя ~ від горя. Плакати, радіти, сміятися від щастя ~ плакати від горя. Боротися за щастя кого-н. ~ боротися з горем | |
| Випало щастя кому - судилося, трапилося комусь робити щось приємне, добре, повезло комусь в чомусь ~ випало горе - трапилося комусь якесь нещастя, лихо. | |
| Хто горя не бачив, той і щастя не зазнає. Щастя розум відбирає, а нещастя повертає (Народні прислів’я). Степанида посміхалася і зітхала: який ти щасливий, і нещасний (М. Стельмах). Скільки б не судилося страждати, Все одно благословлю завжди День, коли мене родила мати Для життя, для щастя, для біди (В. Симоненко). | |
| Щасливий // щасний ~нещасний // нещасливий, щастити ~нещастити | |