щастя 2

-1-
іменник середнього роду
(місто в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ща́стя  
родовий Ща́стя  
давальний Ща́стю  
знахідний Ща́стя  
орудний Ща́стям  
місцевий на/у Ща́сті, Ща́стю  
кличний Ща́стя*  
відмінок однина множина
називний ща́стя  
родовий ща́стя  
давальний ща́стю  
знахідний ща́стя  
орудний ща́стям  
місцевий на/у ща́сті, ща́стю  
кличний ща́стя*  

Словник синонімів

ДО́ЛЯ (хід подій, напрям життєвого шляху людини, обставини її життя), ТАЛА́Н, ЖЕ́РЕБ, ЩА́СТЯфольк., СУДЬБА́розм., ФОРТУ́НАрозм., ПЛАНЕ́ТАрозм., заст., ПЛАНИ́ДАрозм., заст., УДІ́Лзаст., уроч., ПАЙзаст.Ой погляну я на поле, - Поле чистеє дріма... Гей, мій латаний талане, Доле темна та німа! (І. Франко); Перед нами - брат нужденний.. Тягне жереб свій злиденний Та кляне життя своє (П. Грабовський); - Ну, батьку, на те війна. Народне діло. Тут уже кому яке щастя (О. Довженко); Невже минеш, як буревій, В судьбі моїй, в судьбі моїй? (Л. Забашта); Така, видно, фортуна чоловіку: не схотів Василько їздити на волах, а в заводі робить біля кораблів (М. Стельмах); Мені випала щаслива планета - родитися в степу (О. Ковінька); - А головувати хто буде? Чи не ти, бува, приймеш на себе цю планиду? (Ю. Збанацький); [Інгігерда:] Хлопчик бідний! Не легкий це припав тобі уділ... (І. Кочерга); Є люди - слава їх лунає звуком рогу. А мій убогий пай - незвані темні дні (переклад М. Зерова).
ЗАДОВО́ЛЕННЯ (почуття, стан вдоволення чим-небудь), УТІ́ХА[ВТІ́ХА], КАЙФрозм. жарт., КЕЙФзаст. жарт. (від приємного байдикування); НАСОЛО́ДА, УСОЛО́ДАзаст.,РОЗКОШУВА́ННЯ, РАЮВА́ННЯрозм.,ЗАЛА́ССЯрозм. рідко (високий ступінь задоволення). Він почуває задоволення від того, що налагодив кабель (О. Гончар); І постає в уяві рідна стріха І стежечка у спориші-траві, - І з того немала вже нам утіха (О. Ющенко). - Пор. 1. ща́стя.
У́СПІХ (позитивний наслідок роботи, справи, змагання і т. ін.), ДОСЯ́ГНЕННЯ, УДА́ЧА, ЗДОБУ́ТОК, ПЕРЕМО́ГА, ТАЛА́Н, ЩА́СТЯ, ЗВЕ́РШЕННЯперев.уроч., книжн.,ПО́СТУПзаст.;ТРІУ́МФ (блискучий публічний успіх); РЕКО́РД (найвищий наслідок у якійсь роботі). [Юля:] У мене в інституті такі успіхи... Грамотою нагородили (З. Мороз); - Наша експедиція не пройшла марно. Ми вже й зараз можемо сказати про наші досягнення (О. Донченко); Письменницька робота надзвичайно складна. Тут можливі і свої удачі, здобутки, можливі і невдачі, зриви (з журналу); Ці дипломи в різний час присуджено Сашкові за перемоги на змаганнях радіолюбителів-короткохвильовиків (О. Гончар); Я виливаю кров щоднини в ямби І нелегким радію таланом (Д. Павличко); Трудові звершення; Мама обіцяла доні за добрий поступ у науці рожеву шовкову сукенку (Ірина Вільде); Запуск космічних кораблів - справжній тріумф науки і техніки; Ївжин батько поставив рекорд по сівбі (О. Донченко).
ЩА́СТЯ (стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення й безмежної радості, яких зазнає хто-небудь), БЛАГОДА́ТЬ, БЛАЖЕ́НСТВОпідсил., РО́ЗКІШ, РАЙ, РАЮВА́ННЯ, СО́ЛОДОЩІ, ГАРА́ЗДдіал., ПАЙДАдіал.Капітан.. був якийсь розслаблений зовні, а зсередини так і світився від щастя (П. Загребельний); Глянув він на жінку, а в жінки на лиці і в очах благодать (І. Нечуй-Левицький); Чутлива душа його сповнилася блаженства невимовного (О. Полторацький); Якась невимовна розкіш наповнила моє серце (І. Франко); Дівчина, як квіточка, - з нею рай, а чужої молодиці не займай! (прислів’я); [Михайло:] Коли б ти знала, .. яка обіймає мене радість, яке огортає мене щастя!.. Такого раювання й на тім світі немає, вір мені (М. Старицький); По роках проби і блукань Прибився знов у рідну Березань, Щоб тут знайти солодощі спокою (М. Зеров); Я гаразду не зазнала, та вже й не зазнаю (Словник Б. Грінченка). - Пор. задово́лення.

Словник антонімів

ЩАСТЯ ГОРЕ
Стан повного задоволення життям, відчуття радості, зовнішній вияв такого стану; те, що викликає такий стан, приносить радість. Обставина, подія, що викликає страждання, біда, лихо, нещастя. 
Щастя ~  горе велике, несподіване, нове, сімейне, справжнє, тривале. Бажане, безхмарне, людське, материнське, очікуване, тихе щастя ~  безвихідне, безнадійне, безутішне, гірке, люте, неумолиме, страшне горе. Щастя ~  горе дівчини, жінки, людини, чоловіка. Відчувати, відчуття, передчувати, передчуття щастя ~  горя. Берегти, знайти, мріяти про, цінити, шукати щастя ~  пережити, перенести, попередити горе. Тікати від (свого) щастя ~  від горя. Плакати, радіти, сміятися від щастя ~  плакати від горя. Боротися за щастя кого-н. ~  боротися з горем
Випало щастя кому - судилося, трапилося комусь робити щось приємне, добре, повезло комусь в чомусь ~  випало горе - трапилося комусь якесь нещастя, лихо. 
Хто горя не бачив, той і щастя не зазнає. Щастя розум відбирає, а нещастя повертає (Народні прислів’я). Степанида посміхалася і зітхала: який ти щасливий, і нещасний (М. Стельмах).  Скільки б не судилося страждати, Все одно благословлю завжди День, коли мене родила мати Для життя, для щастя, для біди (В. Симоненко). 
Щасливий // щасний ~нещасний // нещасливий, щастити ~нещастити

Словник фразеологізмів

випада́є ща́стя кому. 1. з інфін. Кому-небудь таланить бути гідним здійснити, виконати щось почесне. — Це моє рідне місто, мені випало щастя визволяти його власними руками (О. Гончар).

2. Щастить, фортунить у чому-небудь. Роман насмішкувато і гидливо зміряв їжакове обличчя Корнюші: — Не всім таке щастя, дядьку, випадає (М. Стельмах).

вхопи́ти (впійма́ти, взя́ти і т. ін.) Бо́га за бо́роду. Досягти чогось особливого, незвичайного, вимріяного. — Виліпила з пластиліну дві якихось фігурки і думає, ніби вже Бога за бороду вхопила (В. Нестайко); Що він [Румянцев], Бога за бороду впіймав, що всі на будові говорять, що треба працювати по-румянцевському? (Остап Вишня); І вирішив я, необачний, тоді, Що Бога за бороду взяв (Б. Олійник); — Кузьма тепер дотягне з хлібом до молоденької картоплі, нарешті, теж, здається, спіймає Бога за бороду: матиме певний заробіток (М. Стельмах); — Ще й радіє, наче Бога за бороду піймав,— докірливо похитала головою (М. Стельмах). вхопи́ти ща́стя за бо́роду. Як же ж це так? Виходить, що Казик вхопить колись щастя за бороду тому, що в нього будуть гроші? А що мають робити такі, як я? (Ірина Вільде).

ма́ти честь (ща́стя), з інфін. Уживається для вираження гордості за щось, задоволення від чогось; бути удостоєним чого-небудь, із задоволенням здійснювати щось. — Я вже мав честь бути в вашому домі..— почав Ломицький (І.Нечуй-Левицький); “Товаришу листоноша,— сказав тоді й артист.— Тоді дозвольте мені мати честь — бути вашим добрим знайомим” (Ю. Яновський); Я мав щастя бути учнем дорогої Ганни Антонівни… (Ю. Яновський). ма́ти за честь. — Мав за честь бути присутнім на тому засіданні (З газети).

попита́ти до́лі (ща́стя). Спробувати зробити що-небудь нове, розраховуючи на успіх; відважитися, ризикнути. — Завтра рушаймо до панії, а потім і до вашої милості за рушниками.— З Богом,— каже старий,— попитайте долі (Марко Вовчок). попита́ти ща́стя-до́лі. Поїхав .. Хоче ще раз попитати щастя-долі (З газети).

попита́ти до́лі (ща́стя). Спробувати зробити що-небудь нове, розраховуючи на успіх; відважитися, ризикнути. — Завтра рушаймо до панії, а потім і до вашої милості за рушниками.— З Богом,— каже старий,— попитайте долі (Марко Вовчок). попита́ти ща́стя-до́лі. Поїхав .. Хоче ще раз попитати щастя-долі (З газети).

спро́бувати / про́бувати ща́стя (уда́чі). Відважитися на щось, сподіваючись на успіх. Будь-що-будь! Хома вирішив спробувати щастя в сусідів (О. Гончар); Розсипалися [опришки] по селах добирати леґінів; знайшли душ із десять таких, що хотіли спробувати щастя (Г. Хоткевич); — Я просто пробував удачі, а всяка ж проба може не вдатись (Леся Українка).

спро́бувати / про́бувати ща́стя (уда́чі). Відважитися на щось, сподіваючись на успіх. Будь-що-будь! Хома вирішив спробувати щастя в сусідів (О. Гончар); Розсипалися [опришки] по селах добирати леґінів; знайшли душ із десять таких, що хотіли спробувати щастя (Г. Хоткевич); — Я просто пробував удачі, а всяка ж проба може не вдатись (Леся Українка).

ща́стя твоє́ (ва́ше, на́ше і т. ін.). Кому-небудь поталанило, пощастило. — Ну, щастя твоє, що ти не знаєш! І намотай собі — знайдеш листок який, не тич свою морду, а хазяїнам оддай (А. Головко); Це Ваше щастя, що маєте веселу вдачу, добрий гумор, І це треба берегти, бо воно підтримує сили (М. Коцюбинський); — І я живий! — десь у самім кутку бадьоро дзвенить Маковей.— Наше щастя, що добра кроква попалась над нами (О. Гончар).

ща́стя твоє́ (ва́ше, на́ше і т. ін.). Кому-небудь поталанило, пощастило. — Ну, щастя твоє, що ти не знаєш! І намотай собі — знайдеш листок який, не тич свою морду, а хазяїнам оддай (А. Головко); Це Ваше щастя, що маєте веселу вдачу, добрий гумор, І це треба берегти, бо воно підтримує сили (М. Коцюбинський); — І я живий! — десь у самім кутку бадьоро дзвенить Маковей.— Наше щастя, що добра кроква попалась над нами (О. Гончар).

ща́стя твоє́ (ва́ше, на́ше і т. ін.). Кому-небудь поталанило, пощастило. — Ну, щастя твоє, що ти не знаєш! І намотай собі — знайдеш листок який, не тич свою морду, а хазяїнам оддай (А. Головко); Це Ваше щастя, що маєте веселу вдачу, добрий гумор, І це треба берегти, бо воно підтримує сили (М. Коцюбинський); — І я живий! — десь у самім кутку бадьоро дзвенить Маковей.— Наше щастя, що добра кроква попалась над нами (О. Гончар).

ща́стя ще десь заваля́лося чиє. Кому-небудь непередбачено, несподівано пощастило, поталанило в чомусь. — І скажіть ви, — полегшено зітхнув батько,— ще десь і щастя завалялося, що кінь копитом не наступив (М. Нечай). ща́стячко ще десь заваля́лося. — Невже наше щастячко ще десь завалялося, і я скоро обійму тебе, обцілую, синочка свого? (В. Логвиненко).

-2-
іменник середнього роду

    Словник відмінків

    відмінок однина множина
    називний Ща́стя  
    родовий Ща́стя  
    давальний Ща́стю  
    знахідний Ща́стя  
    орудний Ща́стям  
    місцевий на/у Ща́сті, Ща́стю  
    кличний Ща́стя*  
    відмінок однина множина
    називний ща́стя  
    родовий ща́стя  
    давальний ща́стю  
    знахідний ща́стя  
    орудний ща́стям  
    місцевий на/у ща́сті, ща́стю  
    кличний ща́стя*  

    Словник синонімів

    ДО́ЛЯ (хід подій, напрям життєвого шляху людини, обставини її життя), ТАЛА́Н, ЖЕ́РЕБ, ЩА́СТЯфольк., СУДЬБА́розм., ФОРТУ́НАрозм., ПЛАНЕ́ТАрозм., заст., ПЛАНИ́ДАрозм., заст., УДІ́Лзаст., уроч., ПАЙзаст.Ой погляну я на поле, - Поле чистеє дріма... Гей, мій латаний талане, Доле темна та німа! (І. Франко); Перед нами - брат нужденний.. Тягне жереб свій злиденний Та кляне життя своє (П. Грабовський); - Ну, батьку, на те війна. Народне діло. Тут уже кому яке щастя (О. Довженко); Невже минеш, як буревій, В судьбі моїй, в судьбі моїй? (Л. Забашта); Така, видно, фортуна чоловіку: не схотів Василько їздити на волах, а в заводі робить біля кораблів (М. Стельмах); Мені випала щаслива планета - родитися в степу (О. Ковінька); - А головувати хто буде? Чи не ти, бува, приймеш на себе цю планиду? (Ю. Збанацький); [Інгігерда:] Хлопчик бідний! Не легкий це припав тобі уділ... (І. Кочерга); Є люди - слава їх лунає звуком рогу. А мій убогий пай - незвані темні дні (переклад М. Зерова).
    ЗАДОВО́ЛЕННЯ (почуття, стан вдоволення чим-небудь), УТІ́ХА[ВТІ́ХА], КАЙФрозм. жарт., КЕЙФзаст. жарт. (від приємного байдикування); НАСОЛО́ДА, УСОЛО́ДАзаст.,РОЗКОШУВА́ННЯ, РАЮВА́ННЯрозм.,ЗАЛА́ССЯрозм. рідко (високий ступінь задоволення). Він почуває задоволення від того, що налагодив кабель (О. Гончар); І постає в уяві рідна стріха І стежечка у спориші-траві, - І з того немала вже нам утіха (О. Ющенко). - Пор. 1. ща́стя.
    У́СПІХ (позитивний наслідок роботи, справи, змагання і т. ін.), ДОСЯ́ГНЕННЯ, УДА́ЧА, ЗДОБУ́ТОК, ПЕРЕМО́ГА, ТАЛА́Н, ЩА́СТЯ, ЗВЕ́РШЕННЯперев.уроч., книжн.,ПО́СТУПзаст.;ТРІУ́МФ (блискучий публічний успіх); РЕКО́РД (найвищий наслідок у якійсь роботі). [Юля:] У мене в інституті такі успіхи... Грамотою нагородили (З. Мороз); - Наша експедиція не пройшла марно. Ми вже й зараз можемо сказати про наші досягнення (О. Донченко); Письменницька робота надзвичайно складна. Тут можливі і свої удачі, здобутки, можливі і невдачі, зриви (з журналу); Ці дипломи в різний час присуджено Сашкові за перемоги на змаганнях радіолюбителів-короткохвильовиків (О. Гончар); Я виливаю кров щоднини в ямби І нелегким радію таланом (Д. Павличко); Трудові звершення; Мама обіцяла доні за добрий поступ у науці рожеву шовкову сукенку (Ірина Вільде); Запуск космічних кораблів - справжній тріумф науки і техніки; Ївжин батько поставив рекорд по сівбі (О. Донченко).
    ЩА́СТЯ (стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення й безмежної радості, яких зазнає хто-небудь), БЛАГОДА́ТЬ, БЛАЖЕ́НСТВОпідсил., РО́ЗКІШ, РАЙ, РАЮВА́ННЯ, СО́ЛОДОЩІ, ГАРА́ЗДдіал., ПАЙДАдіал.Капітан.. був якийсь розслаблений зовні, а зсередини так і світився від щастя (П. Загребельний); Глянув він на жінку, а в жінки на лиці і в очах благодать (І. Нечуй-Левицький); Чутлива душа його сповнилася блаженства невимовного (О. Полторацький); Якась невимовна розкіш наповнила моє серце (І. Франко); Дівчина, як квіточка, - з нею рай, а чужої молодиці не займай! (прислів’я); [Михайло:] Коли б ти знала, .. яка обіймає мене радість, яке огортає мене щастя!.. Такого раювання й на тім світі немає, вір мені (М. Старицький); По роках проби і блукань Прибився знов у рідну Березань, Щоб тут знайти солодощі спокою (М. Зеров); Я гаразду не зазнала, та вже й не зазнаю (Словник Б. Грінченка). - Пор. задово́лення.

    Словник антонімів

    ЩАСТЯ ГОРЕ
    Стан повного задоволення життям, відчуття радості, зовнішній вияв такого стану; те, що викликає такий стан, приносить радість. Обставина, подія, що викликає страждання, біда, лихо, нещастя. 
    Щастя ~  горе велике, несподіване, нове, сімейне, справжнє, тривале. Бажане, безхмарне, людське, материнське, очікуване, тихе щастя ~  безвихідне, безнадійне, безутішне, гірке, люте, неумолиме, страшне горе. Щастя ~  горе дівчини, жінки, людини, чоловіка. Відчувати, відчуття, передчувати, передчуття щастя ~  горя. Берегти, знайти, мріяти про, цінити, шукати щастя ~  пережити, перенести, попередити горе. Тікати від (свого) щастя ~  від горя. Плакати, радіти, сміятися від щастя ~  плакати від горя. Боротися за щастя кого-н. ~  боротися з горем
    Випало щастя кому - судилося, трапилося комусь робити щось приємне, добре, повезло комусь в чомусь ~  випало горе - трапилося комусь якесь нещастя, лихо. 
    Хто горя не бачив, той і щастя не зазнає. Щастя розум відбирає, а нещастя повертає (Народні прислів’я). Степанида посміхалася і зітхала: який ти щасливий, і нещасний (М. Стельмах).  Скільки б не судилося страждати, Все одно благословлю завжди День, коли мене родила мати Для життя, для щастя, для біди (В. Симоненко). 
    Щасливий // щасний ~нещасний // нещасливий, щастити ~нещастити

    Словник фразеологізмів

    випада́є ща́стя кому. 1. з інфін. Кому-небудь таланить бути гідним здійснити, виконати щось почесне. — Це моє рідне місто, мені випало щастя визволяти його власними руками (О. Гончар).

    2. Щастить, фортунить у чому-небудь. Роман насмішкувато і гидливо зміряв їжакове обличчя Корнюші: — Не всім таке щастя, дядьку, випадає (М. Стельмах).

    вхопи́ти (впійма́ти, взя́ти і т. ін.) Бо́га за бо́роду. Досягти чогось особливого, незвичайного, вимріяного. — Виліпила з пластиліну дві якихось фігурки і думає, ніби вже Бога за бороду вхопила (В. Нестайко); Що він [Румянцев], Бога за бороду впіймав, що всі на будові говорять, що треба працювати по-румянцевському? (Остап Вишня); І вирішив я, необачний, тоді, Що Бога за бороду взяв (Б. Олійник); — Кузьма тепер дотягне з хлібом до молоденької картоплі, нарешті, теж, здається, спіймає Бога за бороду: матиме певний заробіток (М. Стельмах); — Ще й радіє, наче Бога за бороду піймав,— докірливо похитала головою (М. Стельмах). вхопи́ти ща́стя за бо́роду. Як же ж це так? Виходить, що Казик вхопить колись щастя за бороду тому, що в нього будуть гроші? А що мають робити такі, як я? (Ірина Вільде).

    ма́ти честь (ща́стя), з інфін. Уживається для вираження гордості за щось, задоволення від чогось; бути удостоєним чого-небудь, із задоволенням здійснювати щось. — Я вже мав честь бути в вашому домі..— почав Ломицький (І.Нечуй-Левицький); “Товаришу листоноша,— сказав тоді й артист.— Тоді дозвольте мені мати честь — бути вашим добрим знайомим” (Ю. Яновський); Я мав щастя бути учнем дорогої Ганни Антонівни… (Ю. Яновський). ма́ти за честь. — Мав за честь бути присутнім на тому засіданні (З газети).

    попита́ти до́лі (ща́стя). Спробувати зробити що-небудь нове, розраховуючи на успіх; відважитися, ризикнути. — Завтра рушаймо до панії, а потім і до вашої милості за рушниками.— З Богом,— каже старий,— попитайте долі (Марко Вовчок). попита́ти ща́стя-до́лі. Поїхав .. Хоче ще раз попитати щастя-долі (З газети).

    попита́ти до́лі (ща́стя). Спробувати зробити що-небудь нове, розраховуючи на успіх; відважитися, ризикнути. — Завтра рушаймо до панії, а потім і до вашої милості за рушниками.— З Богом,— каже старий,— попитайте долі (Марко Вовчок). попита́ти ща́стя-до́лі. Поїхав .. Хоче ще раз попитати щастя-долі (З газети).

    спро́бувати / про́бувати ща́стя (уда́чі). Відважитися на щось, сподіваючись на успіх. Будь-що-будь! Хома вирішив спробувати щастя в сусідів (О. Гончар); Розсипалися [опришки] по селах добирати леґінів; знайшли душ із десять таких, що хотіли спробувати щастя (Г. Хоткевич); — Я просто пробував удачі, а всяка ж проба може не вдатись (Леся Українка).

    спро́бувати / про́бувати ща́стя (уда́чі). Відважитися на щось, сподіваючись на успіх. Будь-що-будь! Хома вирішив спробувати щастя в сусідів (О. Гончар); Розсипалися [опришки] по селах добирати леґінів; знайшли душ із десять таких, що хотіли спробувати щастя (Г. Хоткевич); — Я просто пробував удачі, а всяка ж проба може не вдатись (Леся Українка).

    ща́стя твоє́ (ва́ше, на́ше і т. ін.). Кому-небудь поталанило, пощастило. — Ну, щастя твоє, що ти не знаєш! І намотай собі — знайдеш листок який, не тич свою морду, а хазяїнам оддай (А. Головко); Це Ваше щастя, що маєте веселу вдачу, добрий гумор, І це треба берегти, бо воно підтримує сили (М. Коцюбинський); — І я живий! — десь у самім кутку бадьоро дзвенить Маковей.— Наше щастя, що добра кроква попалась над нами (О. Гончар).

    ща́стя твоє́ (ва́ше, на́ше і т. ін.). Кому-небудь поталанило, пощастило. — Ну, щастя твоє, що ти не знаєш! І намотай собі — знайдеш листок який, не тич свою морду, а хазяїнам оддай (А. Головко); Це Ваше щастя, що маєте веселу вдачу, добрий гумор, І це треба берегти, бо воно підтримує сили (М. Коцюбинський); — І я живий! — десь у самім кутку бадьоро дзвенить Маковей.— Наше щастя, що добра кроква попалась над нами (О. Гончар).

    ща́стя твоє́ (ва́ше, на́ше і т. ін.). Кому-небудь поталанило, пощастило. — Ну, щастя твоє, що ти не знаєш! І намотай собі — знайдеш листок який, не тич свою морду, а хазяїнам оддай (А. Головко); Це Ваше щастя, що маєте веселу вдачу, добрий гумор, І це треба берегти, бо воно підтримує сили (М. Коцюбинський); — І я живий! — десь у самім кутку бадьоро дзвенить Маковей.— Наше щастя, що добра кроква попалась над нами (О. Гончар).

    ща́стя ще десь заваля́лося чиє. Кому-небудь непередбачено, несподівано пощастило, поталанило в чомусь. — І скажіть ви, — полегшено зітхнув батько,— ще десь і щастя завалялося, що кінь копитом не наступив (М. Нечай). ща́стячко ще десь заваля́лося. — Невже наше щастячко ще десь завалялося, і я скоро обійму тебе, обцілую, синочка свого? (В. Логвиненко).