щастити 2 значень
-1-
дієслово недоконаного виду
(ітися на щастя, на успіх кому-небудь; удаватися, везти) [безос.]
Словник відмінків
| Інфінітив | щасти́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | щасти́тиме | |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | щасти́ть | |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ||
| жін. р. | ||
| сер. р. | щасти́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
Словник синонімів
Словник антонімів
| ЩАСТЯ | ГОРЕ |
| Стан повного задоволення життям, відчуття радості, зовнішній вияв такого стану; те, що викликає такий стан, приносить радість. | Обставина, подія, що викликає страждання, біда, лихо, нещастя. |
| Щастя ~ горе велике, несподіване, нове, сімейне, справжнє, тривале. Бажане, безхмарне, людське, материнське, очікуване, тихе щастя ~ безвихідне, безнадійне, безутішне, гірке, люте, неумолиме, страшне горе. Щастя ~ горе дівчини, жінки, людини, чоловіка. Відчувати, відчуття, передчувати, передчуття щастя ~ горя. Берегти, знайти, мріяти про, цінити, шукати щастя ~ пережити, перенести, попередити горе. Тікати від (свого) щастя ~ від горя. Плакати, радіти, сміятися від щастя ~ плакати від горя. Боротися за щастя кого-н. ~ боротися з горем | |
| Випало щастя кому - судилося, трапилося комусь робити щось приємне, добре, повезло комусь в чомусь ~ випало горе - трапилося комусь якесь нещастя, лихо. | |
| Хто горя не бачив, той і щастя не зазнає. Щастя розум відбирає, а нещастя повертає (Народні прислів’я). Степанида посміхалася і зітхала: який ти щасливий, і нещасний (М. Стельмах). Скільки б не судилося страждати, Все одно благословлю завжди День, коли мене родила мати Для життя, для щастя, для біди (В. Симоненко). | |
| Щасливий // щасний ~нещасний // нещасливий, щастити ~нещастити | |
-2-
дієслово недоконаного виду
(робити щасливим) [арх., розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | щасти́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | щасти́тиме | |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | щасти́ть | |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ||
| жін. р. | ||
| сер. р. | щасти́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
Словник синонімів
Словник антонімів
| ЩАСТЯ | ГОРЕ |
| Стан повного задоволення життям, відчуття радості, зовнішній вияв такого стану; те, що викликає такий стан, приносить радість. | Обставина, подія, що викликає страждання, біда, лихо, нещастя. |
| Щастя ~ горе велике, несподіване, нове, сімейне, справжнє, тривале. Бажане, безхмарне, людське, материнське, очікуване, тихе щастя ~ безвихідне, безнадійне, безутішне, гірке, люте, неумолиме, страшне горе. Щастя ~ горе дівчини, жінки, людини, чоловіка. Відчувати, відчуття, передчувати, передчуття щастя ~ горя. Берегти, знайти, мріяти про, цінити, шукати щастя ~ пережити, перенести, попередити горе. Тікати від (свого) щастя ~ від горя. Плакати, радіти, сміятися від щастя ~ плакати від горя. Боротися за щастя кого-н. ~ боротися з горем | |
| Випало щастя кому - судилося, трапилося комусь робити щось приємне, добре, повезло комусь в чомусь ~ випало горе - трапилося комусь якесь нещастя, лихо. | |
| Хто горя не бачив, той і щастя не зазнає. Щастя розум відбирає, а нещастя повертає (Народні прислів’я). Степанида посміхалася і зітхала: який ти щасливий, і нещасний (М. Стельмах). Скільки б не судилося страждати, Все одно благословлю завжди День, коли мене родила мати Для життя, для щастя, для біди (В. Симоненко). | |
| Щасливий // щасний ~нещасний // нещасливий, щастити ~нещастити | |
Словник відмінків
| Інфінітив | щасти́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | щасті́мо, щасті́м | |
| 2 особа | щасти́ | щасті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | щасти́тиму | щасти́тимемо, щасти́тимем |
| 2 особа | щасти́тимеш | щасти́тимете |
| 3 особа | щасти́тиме | щасти́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | щащу́ | щастимо́, щасти́м |
| 2 особа | щасти́ш | щастите́ |
| 3 особа | щасти́ть | щастя́ть |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| щастячи́* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | щасти́в | щасти́ли |
| жін. р. | щасти́ла | |
| сер. р. | щасти́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| щасти́вши | ||