щастити 2 значень

-1-
дієслово недоконаного виду
(ітися на щастя, на успіх кому-небудь; удаватися, везти) [безос.]

Словник відмінків

Інфінітив щасти́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа щасти́тиме  
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа щасти́ть  
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
 
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р.    
жін. р.  
сер. р. щасти́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
 

Словник синонімів

ЩАСЛИ́ВИТИкого (робити когось щасливим), ЩАСТИ́ТИкому, заст.Мав нахил він один - охоту дарувать. Щасливити людей (М. Рильський); Як згадали, так зробили, Щастила їм доля, І розбили вражу силу, Як пух серед поля (І. Франко).
ЩАСТИ́ТИбезос. кому (складатися щасливо, успішно), ТАЛАНИ́ТИ, ВЕЗТИ́, ВДАВА́ТИСЯ[УДАВА́ТИСЯ], ФОРТУ́НИТИ, ВЕСТИ́СЯрозм., ІТИ́СЯ[ЙТИ́СЯ]розм., ЩАСТИ́ТИСЯрозм., ПЛУ́ЖИТИрозм. рідко, ДОБРИ́ТИСЯдіал., ПАЙДИ́ТИдіал. - Док.: пощасти́ти, поталани́ти, повезти́, підвезти́, вда́тися[уда́тися], пофорту́нити, повести́ся, піти́ся, пощасти́тисярозм. рідше.Жили [хлопці] .. у дружбі, в мирі. Взагалі, як кажуть, їм щастило (П. Дорошенко); Не кожному таланить до неї [квітки едельвейс] добратись (з газети); Іван усе програвав і сердивсь; Каленикові везло: йшла раз у раз карта (М. Коцюбинський); Боролися ви один з одним, і.. тішилися, коли одному удавалося побороти другого (Г. Хоткевич); Іще не вдавалось нікому отак переплисти ріку (М. Упеник); - Гарного маєте, братова, сина. А мені не фортунить на сина, - з жалем говорить [Мирон] до Галі (М. Стельмах); Коли не ведеться, то й курка не несеться (прислів’я); Який той Тимошко щасливий!Йому все йдеться!Все йому йде в руку! (І. Нечуй-Левицький); Досі в Бориславі йому щастилося: він надибав на кілька багатих жил воску (І. Франко); Не плужило йому якось: чи скотину заведе, чи свининку, .. - гляди й подохне або вовк поїсть (збірник "Україна сміється"); Таки мені не добриться: .. поковзнулась і впала (Словник Б. Грінченка); Йому не пайдить на коні, а на воли пайдить найбільше (Словник Б. Грінченка).

Словник антонімів

ЩАСТЯ ГОРЕ
Стан повного задоволення життям, відчуття радості, зовнішній вияв такого стану; те, що викликає такий стан, приносить радість. Обставина, подія, що викликає страждання, біда, лихо, нещастя. 
Щастягоре велике, несподіване, нове, сімейне, справжнє, тривале. Бажане, безхмарне, людське, материнське, очікуване, тихе щастя ~  безвихідне, безнадійне, безутішне, гірке, люте, неумолиме, страшне горе. Щастягоре дівчини, жінки, людини, чоловіка. Відчувати, відчуття, передчувати, передчуття щастягоря. Берегти, знайти, мріяти про, цінити, шукати щастя ~  пережити, перенести, попередити горе. Тікати від (свого) щастя ~  від горя. Плакати, радіти, сміятися від щастя ~  плакати від горя. Боротися за щастя кого-н. ~  боротися з горем
Випало щастя кому - судилося, трапилося комусь робити щось приємне, добре, повезло комусь в чомусь ~  випало горе - трапилося комусь якесь нещастя, лихо. 
Хто горя не бачив, той і щастя не зазнає. Щастя розум відбирає, а нещастя повертає (Народні прислів’я). Степанида посміхалася і зітхала: який ти щасливий, і нещасний (М. Стельмах).  Скільки б не судилося страждати, Все одно благословлю завжди День, коли мене родила мати Для життя, для щастя, для біди (В. Симоненко)
Щасливий // щасний ~нещасний // нещасливий, щастити ~нещастити
-2-
дієслово недоконаного виду
(робити щасливим) [арх., розм.]

Словник відмінків

Інфінітив щасти́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа щасти́тиме  
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа щасти́ть  
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
 
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р.    
жін. р.  
сер. р. щасти́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
 

Словник синонімів

ЩАСЛИ́ВИТИкого (робити когось щасливим), ЩАСТИ́ТИкому, заст.Мав нахил він один - охоту дарувать. Щасливити людей (М. Рильський); Як згадали, так зробили, Щастила їм доля, І розбили вражу силу, Як пух серед поля (І. Франко).
ЩАСТИ́ТИбезос. кому (складатися щасливо, успішно), ТАЛАНИ́ТИ, ВЕЗТИ́, ВДАВА́ТИСЯ[УДАВА́ТИСЯ], ФОРТУ́НИТИ, ВЕСТИ́СЯрозм., ІТИ́СЯ[ЙТИ́СЯ]розм., ЩАСТИ́ТИСЯрозм., ПЛУ́ЖИТИрозм. рідко, ДОБРИ́ТИСЯдіал., ПАЙДИ́ТИдіал. - Док.: пощасти́ти, поталани́ти, повезти́, підвезти́, вда́тися[уда́тися], пофорту́нити, повести́ся, піти́ся, пощасти́тисярозм. рідше.Жили [хлопці] .. у дружбі, в мирі. Взагалі, як кажуть, їм щастило (П. Дорошенко); Не кожному таланить до неї [квітки едельвейс] добратись (з газети); Іван усе програвав і сердивсь; Каленикові везло: йшла раз у раз карта (М. Коцюбинський); Боролися ви один з одним, і.. тішилися, коли одному удавалося побороти другого (Г. Хоткевич); Іще не вдавалось нікому отак переплисти ріку (М. Упеник); - Гарного маєте, братова, сина. А мені не фортунить на сина, - з жалем говорить [Мирон] до Галі (М. Стельмах); Коли не ведеться, то й курка не несеться (прислів’я); Який той Тимошко щасливий!Йому все йдеться!Все йому йде в руку! (І. Нечуй-Левицький); Досі в Бориславі йому щастилося: він надибав на кілька багатих жил воску (І. Франко); Не плужило йому якось: чи скотину заведе, чи свининку, .. - гляди й подохне або вовк поїсть (збірник "Україна сміється"); Таки мені не добриться: .. поковзнулась і впала (Словник Б. Грінченка); Йому не пайдить на коні, а на воли пайдить найбільше (Словник Б. Грінченка).

Словник антонімів

ЩАСТЯ ГОРЕ
Стан повного задоволення життям, відчуття радості, зовнішній вияв такого стану; те, що викликає такий стан, приносить радість. Обставина, подія, що викликає страждання, біда, лихо, нещастя. 
Щастягоре велике, несподіване, нове, сімейне, справжнє, тривале. Бажане, безхмарне, людське, материнське, очікуване, тихе щастя ~  безвихідне, безнадійне, безутішне, гірке, люте, неумолиме, страшне горе. Щастягоре дівчини, жінки, людини, чоловіка. Відчувати, відчуття, передчувати, передчуття щастягоря. Берегти, знайти, мріяти про, цінити, шукати щастя ~  пережити, перенести, попередити горе. Тікати від (свого) щастя ~  від горя. Плакати, радіти, сміятися від щастя ~  плакати від горя. Боротися за щастя кого-н. ~  боротися з горем
Випало щастя кому - судилося, трапилося комусь робити щось приємне, добре, повезло комусь в чомусь ~  випало горе - трапилося комусь якесь нещастя, лихо. 
Хто горя не бачив, той і щастя не зазнає. Щастя розум відбирає, а нещастя повертає (Народні прислів’я). Степанида посміхалася і зітхала: який ти щасливий, і нещасний (М. Стельмах).  Скільки б не судилося страждати, Все одно благословлю завжди День, коли мене родила мати Для життя, для щастя, для біди (В. Симоненко)
Щасливий // щасний ~нещасний // нещасливий, щастити ~нещастити

Словник відмінків

Інфінітив щасти́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   щасті́мо, щасті́м
2 особа щасти́ щасті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа щасти́тиму щасти́тимемо, щасти́тимем
2 особа щасти́тимеш щасти́тимете
3 особа щасти́тиме щасти́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа щащу́ щастимо́, щасти́м
2 особа щасти́ш щастите́
3 особа щасти́ть щастя́ть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
щастячи́*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. щасти́в щасти́ли
жін. р. щасти́ла
сер. р. щасти́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
щасти́вши