щасний 1 значень
-1-
прикметник
[розм.]
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ща́сний | ща́сна | ща́сне | ща́сні |
родовий | ща́сного | ща́сної | ща́сного | ща́сних |
давальний | ща́сному | ща́сній | ща́сному | ща́сним |
знахідний | ща́сний, ща́сного | ща́сну | ща́сне | ща́сні, ща́сних |
орудний | ща́сним | ща́сною | ща́сним | ща́сними |
місцевий | на/у ща́сному, ща́снім | на/у ща́сній | на/у ща́сному, ща́снім | на/у ща́сних |
Словник синонімів
Словник антонімів
ЩАСТЯ | ГОРЕ |
Стан повного задоволення життям, відчуття радості, зовнішній вияв такого стану; те, що викликає такий стан, приносить радість. | Обставина, подія, що викликає страждання, біда, лихо, нещастя. |
Щастя ~ горе велике, несподіване, нове, сімейне, справжнє, тривале. Бажане, безхмарне, людське, материнське, очікуване, тихе щастя ~ безвихідне, безнадійне, безутішне, гірке, люте, неумолиме, страшне горе. Щастя ~ горе дівчини, жінки, людини, чоловіка. Відчувати, відчуття, передчувати, передчуття щастя ~ горя. Берегти, знайти, мріяти про, цінити, шукати щастя ~ пережити, перенести, попередити горе. Тікати від (свого) щастя ~ від горя. Плакати, радіти, сміятися від щастя ~ плакати від горя. Боротися за щастя кого-н. ~ боротися з горем | |
Випало щастя кому - судилося, трапилося комусь робити щось приємне, добре, повезло комусь в чомусь ~ випало горе - трапилося комусь якесь нещастя, лихо. | |
Хто горя не бачив, той і щастя не зазнає. Щастя розум відбирає, а нещастя повертає (Народні прислів’я). Степанида посміхалася і зітхала: який ти щасливий, і нещасний (М. Стельмах). Скільки б не судилося страждати, Все одно благословлю завжди День, коли мене родила мати Для життя, для щастя, для біди (В. Симоненко). | |
Щасливий // щасний ~нещасний // нещасливий, щастити ~нещастити |