щасливитися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
(бути щасливим) [рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | щасли́витися, щасли́витись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | щасли́вмося, щасли́вмось | |
| 2 особа | щасли́вся | щасли́втеся, щасли́втесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | щасли́витимуся, щасли́витимусь | щасли́витимемося, щасли́витимемось, щасли́витимемся |
| 2 особа | щасли́витимешся | щасли́витиметеся, щасли́витиметесь |
| 3 особа | щасли́витиметься | щасли́витимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | щасли́влюся, щасли́влюсь | щасли́вимося, щасли́вимось, щасли́вимся |
| 2 особа | щасли́вишся | щасли́витеся, щасли́витесь |
| 3 особа | щасли́виться | щасли́вляться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| щасли́влячись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | щасли́вився, щасли́вивсь | щасли́вилися, щасли́вились |
| жін. р. | щасли́вилася, щасли́вилась | |
| сер. р. | щасли́вилося, щасли́вилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| щасли́вившись | ||