щасливити 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив щасли́вити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   щасли́вмо
2 особа щасли́в щасли́вте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа щасли́витиму щасли́витимемо, щасли́витимем
2 особа щасли́витимеш щасли́витимете
3 особа щасли́витиме щасли́витимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа щасли́влю щасли́вимо, щасли́вим
2 особа щасли́виш щасли́вите
3 особа щасли́вить щасли́влять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
щасли́влячи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. щасли́вив щасли́вили
жін. р. щасли́вила
сер. р. щасли́вило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
щасли́вивши

Словник синонімів

ОЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ (робити щасливим кого-небудь), ЩАСЛИ́ВИТИ, УЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ[ВЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ]. - Док.: ощасли́вити, ущасли́вити[вщасли́вити], ощасти́тизаст.Батьки повірили, що на долю цієї дитини випало ощасливлювати інших (Ірина Вільде); Мав нахил він один - охоту дарувать, Щасливити людей (М. Рильський); Лише загальне добро може ущасливити одиницю (Н. Кобринська).
ЩАСЛИ́ВИТИкого (робити когось щасливим), ЩАСТИ́ТИкому, заст.Мав нахил він один - охоту дарувать. Щасливити людей (М. Рильський); Як згадали, так зробили, Щастила їм доля, І розбили вражу силу, Як пух серед поля (І. Франко).