щасливець 1 значення

-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний щасли́вець щасли́вці
родовий щасли́вця щасли́вців
давальний щасли́вцеві, щасли́вцю щасли́вцям
знахідний щасли́вця щасли́вців
орудний щасли́вцем щасли́вцями
місцевий на/у щасли́вцеві, щасли́вці, щасли́вцю на/у щасли́вцях
кличний щасли́вцю щасли́вці

Словник синонімів

ЩАСЛИ́ВЕЦЬ (щаслива людина), ЩАСЛИ́ВИЙ, ЩА́СНИЦЯч. і ж., розм.Багато ж їх виявилось, щасливців, яким земля сама пливе сьогодні до рук (О. Гончар); Не йди за багатого, а йди за щасливого (прислів’я); Як вродилась щасниця, так поправиться і п’ятниця (прислів’я).