щадливий 1 значення

-1-
прикметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний щадли́вий щадли́ва щадли́ве щадли́ві
родовий щадли́вого щадли́вої щадли́вого щадли́вих
давальний щадли́вому щадли́вій щадли́вому щадли́вим
знахідний щадли́вий, щадли́вого щадли́ву щадли́ве щадли́ві, щадли́вих
орудний щадли́вим щадли́вою щадли́вим щадли́вими
місцевий на/у щадли́вому, щадли́вім на/у щадли́вій на/у щадли́вому, щадли́вім на/у щадли́вих

Словник синонімів

ОЩА́ДЛИВИЙ (який бережно витрачає що-небудь, сприяє економії), ОЩА́ДНИЙ, БЕРЕЖЛИ́ВИЙ, ЕКОНО́МНИЙ, ЗАОЩА́ДЛИВИЙ, ЩАДЛИ́ВИЙрідше, КУКІ́БНИЙдіал., КУКІ́БЛИВИЙдіал.Ні, він не скупий, - він тільки ощадливий (І. Багмут); Працьовитий, ощадний, любив [Василь] порядок, - тож і все йшло у нього порядком і статком (І. Франко); Бережливі господарі; Економне ведення господарства; Заощадливий хлопець дмухнув на світло і в ту ж мить у хаті залягла глибока чорна ніч (Я. Качура); Кукібна молодиця (Словник Б. Грінченка); Я похвалила кукібливу і працьовиту мою гостю, що.. так повела господарство (Ганна Барвінок). - Пор. 1. скупи́й.