-1-
іменник чоловічого роду
[діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний щаві́й щавії́
родовий щавія́ щавії́в
давальний щавіє́ві, щавію́ щавія́м
знахідний щавія́ щавії́в
орудний щавіє́м щавія́ми
місцевий на/у щавіє́ві, щавії́, щавію́ на/у щавія́х
кличний щаві́ю щавії́

Словник синонімів

ЩАВЕ́ЛЬ (трав’яниста, перев. багаторічна рослина родини гречкових), КВАСЕ́ЦЬрідше, КВАСО́Крозм., ЩАВІ́Йдіал.- Ми-таки навчилися.. вирощувати під рамами ранню редиску, щавель для борщу та зелену цибулю (Є. Кротевич); Луки переорали й засадили осокорчиками, так що тепер ніде й квасцю на борщ ущипнути (Григір Тютюнник); На нього здивовано .. дивиться вся малеча, яка збирає на лузі квасок (М. Стельмах); Змішався щавій з лободою (П. Чубинський).