-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив шту́рха́тися, шту́рха́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   шту́рха́ймося, шту́рха́ймось
2 особа шту́рха́йся, шту́рха́йсь шту́рха́йтеся, шту́рха́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа шту́рха́тимуся, шту́рха́тимусь шту́рха́тимемося, шту́рха́тимемось, шту́рха́тимемся
2 особа шту́рха́тимешся шту́рха́тиметеся, шту́рха́тиметесь
3 особа шту́рха́тиметься шту́рха́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа шту́рха́юся, шту́рха́юсь шту́рха́ємося, шту́рха́ємось, шту́рха́ємся
2 особа шту́рха́єшся шту́рха́єтеся, шту́рха́єтесь
3 особа шту́рха́ється шту́рха́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
шту́рха́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. шту́рха́вся, шту́рха́всь шту́рха́лися, шту́рха́лись
жін. р. шту́рха́лася, шту́рха́лась
сер. р. шту́рха́лося, шту́рха́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
шту́рха́вшись

Словник синонімів

ШТОВХА́ТИ (короткими різкими рухами торкатися когось, чогось, відпихати від себе), ШТОВХА́ТИСЯ, ПХА́ТИ, ПХА́ТИСЯ, ШТУ́РХАТИрозм.,ШТУ́РХАТИСЯрозм.,ШТУРЛЯ́ТИрозм.,ПОПИХА́ТИ розм.,ПІДПИХА́ТИрозм.,ТО́РСАТИрозм.,ТУ́ЗАТИрозм.,ТУСА́ТИрозм.,СТУ́САТИрозм.,СТУСУВА́ТИрозм.,ТУРЛЯ́ТИрозм.,ТИ́ЦЯТИрозм.,ТИ́ЦЬКАТИрозм.,ШТУ́РКАТИ діал.,ШТО́РХАТИдіал.,ТРУЧА́ТИдіал.,ПОТРУ́ЧУВАТИ[ПОТРУЧА́ТИ]діал.;КО́ПАТИ (ногою); М’Я́ТИрозм. (сильно, до болю); ПІДШТО́ВХУВАТИ, ТОРКА́ТИ (злегка). Бородань зав’язує тобі очі світлонепроникною хустиною і тоді штовхає тебе у спину чимось дуже твердим (Ю. Андрухович); - Яка це зануда штовхається? - засопів у темряві парубійко, підводячи голову (Григорій Тютюнник); З місця на місце переходять [дівчата], та одна одну пха, то буцім спотикаються (Г. Квітка-Основ’яненко); Молодиця скочила; дяк не здержав, поточився, впав; молодиця зверху... Другі позскакували з санчат, та й собі туди, пхаються, падають (Панас Мирний); Ларько почув, як хтось штурхає його києм у спину (С. Васильченко); - А ти що таке? Ще й штурхається! - Я ваш пан (Панас Мирний); Одні тислися до стола, другі від стола, Євгенія попихали в стиску сюди і туди (І. Франко); - Іди вже, іч, лукаве, - заметушилася Орися, підпихаючи телятко, яке раптом затялося і не хотіло переступати порога (Григорій Тютюнник); Торсав [Сивоок], бив Какору по жирних щоках, штурляв у груди, аж тому повернулася свідомість (П. Загребельний); Малого більший тузає й тусає - Правдиве це і вічне, як трава (Д. Павличко); Щойно прокинувшись удосвіта, Мартоха стусала мене ліктем у бік (Є. Гуцало); Зрадівши зустрічі, хлоп’яки стусують один одного (К. Гордієнко); Ривкими холодними струменями турляв [козаків] у спину "кримчак" [вітер] (С. Добровольський); - Не хропіть так, піч завалиться! - крикнула Лесиха, штуркаючи діда в бік (І. Франко); Скільки-то разів вже він шторхав і спробував стіни муровані й стелю низьку (Марко Вовчок); Я легенько тручаю її в бік (В. Речмедін); Мене потручували, мені ставали на ногах (І. Франко); - Купив [батько] коня такого, що копає й кусає (Лесь Мартович); Мені пощастило одскочити набік, а Сева схватили і почали м’яти рибалки (Ю. Яновський); Видно, люблять сю дівчину усі - так ласкаво до неї усміхаються, так приязно підштовхують (Г. Хоткевич); [Любов:] Тьотю Ліпо, вийдіть, зробіть се для мене. (Торкає їй плече, немов віддаляє) (Леся Українка). - Пор. 2. би́ти.