штурнути 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | штурну́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | штурні́мо, штурні́м | |
2 особа | штурни́ | штурні́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | штурну́ | штурнемо́, штурне́м |
2 особа | штурне́ш | штурнете́ |
3 особа | штурне́ | штурну́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | штурну́в | штурну́ли |
жін.р. | штурну́ла | |
сер.р. | штурну́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
штурну́вши |