штурлятися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | штурля́тися, штурля́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | штурля́ймося, штурля́ймось | |
| 2 особа | штурля́йся, штурля́йсь | штурля́йтеся, штурля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | штурля́тимуся, штурля́тимусь | штурля́тимемося, штурля́тимемось, штурля́тимемся |
| 2 особа | штурля́тимешся | штурля́тиметеся, штурля́тиметесь |
| 3 особа | штурля́тиметься | штурля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | штурля́юся, штурля́юсь | штурля́ємося, штурля́ємось, штурля́ємся |
| 2 особа | штурля́єшся | штурля́єтеся, штурля́єтесь |
| 3 особа | штурля́ється | штурля́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| штурля́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | штурля́вся, штурля́всь | штурля́лися, штурля́лись |
| жін. р. | штурля́лася, штурля́лась | |
| сер. р. | штурля́лося, штурля́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| штурля́вшись | ||