-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний штурва́л штурва́ли
родовий штурва́ла штурва́лів
давальний штурва́лу, штурва́лові штурва́лам
знахідний штурва́л штурва́ли
орудний штурва́лом штурва́лами
місцевий на/у штурва́лі на/у штурва́лах
кличний штурва́ле* штурва́ли*

Словник синонімів

КЕРМО́ (пристрій для керування рухом судна, автомашини, літака тощо), СТЕРНО́, РУЛЬ, КЕ́РМАзаст.; ШТУРВА́Л (на судні, комбайні, в літаку тощо); КОРМИ́ЛОзаст.,ДЕМЕ́НОзаст., розм.,ТРЕПЛО́розм.,ПРАВИ́ЛКАрозм. (для керування човном, плотом тощо); БУ́БЛИКрозм. (в автомашині). Я сів на весла, а вона біля керма (А. Шиян); Кермо автомашини; Коли агрегат повернувся назад, Сагайдак сів за стерно (С. Добровольський); На кормі - руль, перед рульовим місцем - підойми управління (Ю. Смолич); Все треба було зрозуміти й зробити в одну хвилю, поки дараба не пролетить нас, бо інакше керма пішла би на воду (Г. Хоткевич); Безтрепетні руки тримають штурвал; Літак свій останній бере перевал (М. Бажан); Ось пливе він, мов на хвилях, на комбайні за штурвалом (Л. Первомайський); І попливе човен з широкими вітрилами І з добрим кормилом (Т. Шевченко); Ні одно судно через пороги не пройде, бо з довгими дуже деменами (О. Стороженко); Дід сидів на кормі з правилкою (А. Головко); Варвара сиділа поруч з шофером, втомленим солдатом, який мляво крутив бублика (Л. Первомайський).