штукарювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив штукарюва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   штукарю́ймо
2 особа штукарю́й штукарю́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа штукарюва́тиму штукарюва́тимемо, штукарюва́тимем
2 особа штукарюва́тимеш штукарюва́тимете
3 особа штукарюва́тиме штукарюва́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа штукарю́ю штукарю́ємо, штукарю́єм
2 особа штукарю́єш штукарю́єте
3 особа штукарю́є штукарю́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
штукарю́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. штукарюва́в штукарюва́ли
жін. р. штукарюва́ла
сер. р. штукарюва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
штукарюва́вши