штудіювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив штудіюва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   штудію́ймо
2 особа штудію́й штудію́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа штудіюва́тиму штудіюва́тимемо, штудіюва́тимем
2 особа штудіюва́тимеш штудіюва́тимете
3 особа штудіюва́тиме штудіюва́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа штудію́ю штудію́ємо, штудію́єм
2 особа штудію́єш штудію́єте
3 особа штудію́є штудію́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
штудію́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. штудіюва́в штудіюва́ли
жін. р. штудіюва́ла
сер. р. штудіюва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
штудійо́ваний
Безособова форма
штудійо́вано
Дієприслівник
штудіюва́вши