-1-
прикметник
(хитрий; мудрований) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний штуде́рний штуде́рна штуде́рне штуде́рні
родовий штуде́рного штуде́рної штуде́рного штуде́рних
давальний штуде́рному штуде́рній штуде́рному штуде́рним
знахідний штуде́рний, штуде́рного штуде́рну штуде́рне штуде́рні, штуде́рних
орудний штуде́рним штуде́рною штуде́рним штуде́рними
місцевий на/у штуде́рному, штуде́рнім на/у штуде́рній на/у штуде́рному, штуде́рнім на/у штуде́рних

Словник синонімів

КМІТЛИ́ВИЙ (здатний добре й швидко міркувати, осмислювати, розуміти щось),ТЯМУ́ЩИЙ[ТЯМУ́ЧИЙ], ТЯМКИ́Й, ТЯМОВИ́ТИЙ, ТЯМКОВИ́ТИЙрозм.,ХИ́ТРИЙ, МЕТИКО́ВАНИЙрозм.,МЕТИКУВА́ТИЙрозм.,ПОКМІ́ТЛИВИЙдіал.; ШТУДЕ́РНИЙдіал.;МЕТКИ́Й, ПРОМІТНИ́Йрозм. (який легко знаходить вихід із скрутного становища, легко знаходить правильне рішення); ЗДОГА́ДЛИВИЙ, ДОГА́ДЛИВИЙ (який швидко здогадується). Новиков став найціннішим розвідником, хоробрим, завзятим, кмітливим (О. Копиленко); Він давно набув слави тямущого хлопця (К. Гордієнко); Жінка людина тямка, і зразу догадалась би, де грошей добуть (О. Кониський); - Так то ж Левко. Він такий тямовитий, що вже сам до тисячі лічить (М. Стельмах). - За три роки я чудово придивився до цього хлопця. Розумний, тямковитий (Ю. Бедзик); Хитрий Жукзашивсь під кору. Дятел глянув, сів на сук. Носом тук- І згинув жук (М. Стельмах); Виходить, цей Олекса - метикований, дотепний хлопець (І. Цюпа); Добре тому вчиться грамоти, в кого покмітлива голова (Словник Б. Грінченка); Хлопці здорові, рослі.. Менший то штудерний такий, як старий (В. Стефаник); - Така вона вже зроду метка та проворна (І. Нечуй-Левицький); [Феноген:] А скілько ж Ліхтаренкові дісталось? От промітний чоловік! (І. Карпенко-Карий); Перехрестик вагався, не знаючи, з чого почати розмову. Це помітила здогадлива дівчина й заговорила перша (С. Добровольський).
МАЙСТЕ́РНИЙ (який робиться, виконується з великою вправністю; зроблений, виконаний дуже вміло), МИСТЕ́ЦЬКИЙ, МИТЕ́ЦЬКИЙ, ШТУДЕ́РНИЙдіал.;ДОВЕ́РШЕНИЙ, ДОСКОНА́ЛИЙ, ВИ́КІНЧЕНИЙ, ЗАВЕ́РШЕНИЙ, БЕЗДОГА́ННИЙ, АРТИСТИ́ЧНИЙ (якому властива повнота необхідних позитивних якостей); ВІРТУО́ЗНИЙ (який потребує найдосконалішого виконання); ФІЛІГРА́ННИЙ, ФІЛІГРА́НОВИЙ (старанно, тонко оброблений); ТОНКИ́Й, АЖУ́РНИЙ, АЖУРО́ВИЙ (виконаний з урахуванням найдрібніших деталей); ТАЛАНОВИ́ТИЙ (який виконано з талантом); ЗРІ́ЛИЙ (про твір). Тим часом люди працьовиті розкинули майстерні сіті, сільця поставили, пастки (Леся Українка); Везли [опішнянці] в Каховку свої знамениті вироби, дзвінкий та яскравий посуд, відомий усій Полтавщині своїми чудовими якостями та майстерним художнім розписом (О. Гончар); Тільки добротна будова та різьблені стовпи й мистецькі решітки на ґаночку та вікнах свідчили, що не бідняцьке це житло (П. Козланюк); - Вашу п’єсу надрукують... Багато знайдеться рук узятися за таке митецьке діло... (Панас Мирний); Підносили [медовари] питво з’юрмленим довкола торговчанам, вміло ховали заплату в міцні шкіряні або в штудерні дерев’яні скрині під собою (П. Загребельний); Писанки являють собою невичерпне джерело довершених народних орнаментальних композицій (з журналу); Гарні відгуки дадуть нову творчу зарядку, а це буде початком нових творів, кожного разу все досконаліших, майстерніших (О. Донченко); Світ Здається викінченим, як поема Митця старого (М. Рильський); Максим виконав цілу комбінацію коротких гармонійно завершених рухів, які становили чудовий акробатичний каскад (Д. Ткач); Моє артистичне читання подобалося Сергієві Валентиновичу (Л. Смілянський); Оркестр відіграв і змовк з віртуозним вивертом кларнетів на останньому акорді пісенних слів (Ю. Смолич); Із захопленням відкрили ми для себе віртуозну графіку великих українських майстрів XVІІ ст. (з газети); Я філігранною різьбою Не прикрашав свого стола. На ньому, наче шум прибою, Щодень душа моя гула (В. Бичко); Забарну роботу над чудесним образом богині краси Афродіти Мілоської чи тонкий рисунок непорочної янголички замовниці не цінували (С. Ковалів); Федора Михайлівна рвучко зняла свої ажурні сережки й кинула їх на стіл (П. Панч); І сняться, й видяться Сашкові (Ану-бо, музо, вищий тон!) Нові будинки ажурові, Нове життя без перепон... (М. Рильський); Спасибі Вам, добродію, велике спасибі за ті несказанно любі і милі хвилини, які довелося мені пережити, читаючи Ваші талановиті утвори (Панас Мирний); На тридцять другім році життя замовкли уста поета. Але Євген Фомін залишив цікаву, зрілу літературну спадщину (Т. Масенко).
ХИ́ТРИЙ (який для досягнення чогось діє непрямими, нерідко обманними шляхами), ЛУКА́ВИЙ, ХИТРЮ́ЩИЙпідсил. розм., ХИТРЮ́ЧИЙпідсил. розм., ШЕЛЬМІ́ВСЬКИЙрозм., ШЕЛЬМУВА́ТИЙрозм., ПРОНО́ЗЛИВИЙрозм., ПРОНО́ЗУВАТИЙрозм., ШТУДЕ́РНИЙдіал.- Цей Романко в мене хитрий, хоч кого обдурить (М. Коцюбинський); Не додержав слова лукавий боярин, не написав Сагайдачному про долю Коржеву (З. Тулуб); "Хитрющий же цей Тимко, зразу до командира - і вже ад’ютантом. І як я до такого не додумався!" (Ю. Збанацький); [Забрамський:] Що ти зробила з моїм альдегідом? Тепер він чудово з’єднався з іншими і прекрасно діє... Ах ти шельмівська дівчина! (П. Кочура); Це був найстарший чоловік із радних, дуже штудерний (Лесь Мартович). - Пор. підсту́пний.