-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив штрика́тися, штрика́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   штрика́ймося, штрика́ймось
2 особа штрика́йся, штрика́йсь штрика́йтеся, штрика́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа штрика́тимуся, штрика́тимусь штрика́тимемося, штрика́тимемось, штрика́тимемся
2 особа штрика́тимешся штрика́тиметеся, штрика́тиметесь
3 особа штрика́тиметься штрика́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа штрика́юся, штрика́юсь штрика́ємося, штрика́ємось, штрика́ємся
2 особа штрика́єшся штрика́єтеся, штрика́єтесь
3 особа штрика́ється штрика́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
штрика́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. штрика́вся, штрика́всь штрика́лися, штрика́лись
жін. р. штрика́лася, штрика́лась
сер. р. штрика́лося, штрика́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
штрика́вшись

Словник синонімів

КОЛО́ТИ (устромляючи в щось що-небудь гостре), КОЛО́ТИСЯрозм., ШТРИКА́ТИ, ШТРИКА́ТИСЯрозм., ШПО́РТАТИрозм., ШТИРХА́ТИдіал., ШПИРА́ТИдіал. - Док.: уколо́ти, кольну́ти, штрикну́ти, штрикону́типідсил. шпортну́ти, штирхну́ти, штирхону́типідсил. шпирну́ти. Стерня коле босі ноги, аж на плач збирається Хариті (М. Коцюбинський); Хочколеться й колеться рожа, - Летить соловейко ізнов (А. Кримський); Івась стояв і боязко дивився на те, що робив Василь. Кожен раз, як той штрикав ножиком у хвостик, по його лиці пробігали уразливі смуги і гидливо кривили рота (Панас Мирний); Він.. несподівано вступає в бійку. Його шпортають ножем під ребра, він потрапляє в лікарню (Григорій Тютюнник); Вона мене й щипає, і штирхає, і гребінцем мене скородить (Марко Вовчок); Хоч Левко і його аж двічі шпирнув ножем у груди, а втретє по горлу різонув, однак-таки Микушченко його поборов (Г. Квітка-Основ’яненко).