штовхач 2 значення
-1-
іменник чоловічого роду
(додатковий, допоміжний локомотив у хвості поїзда; буксирне судно; деталь або пристрій)
-2-
іменник чоловічого роду, істота
(спортсмен, фахівець із штовхання ядра; людина, якій доручають підштовхнути, пришвидшити яку-небудь справу - розм.)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | штовха́ч | штовхачі́ |
| родовий | штовхача́ | штовхачі́в |
| давальний | штовхачу́, штовхаче́ві | штовхача́м |
| знахідний | штовха́ч | штовхачі́ |
| орудний | штовхаче́м | штовхача́ми |
| місцевий | на/у штовхачі́, штовхачу́ | на/у штовхача́х |
| кличний | штовха́чу* | штовхачі́* |
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | штовха́ч | штовхачі́ |
| родовий | штовхача́ | штовхачі́в |
| давальний | штовхаче́ві, штовхачу́ | штовхача́м |
| знахідний | штовхача́ | штовхачі́в |
| орудний | штовхаче́м | штовхача́ми |
| місцевий | на/у штовхаче́ві, штовхачу́, штовхачі́ | на/у штовхача́х |
| кличний | штовха́чу | штовхачі́ |