-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив штовха́тися, штовха́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   штовха́ймося, штовха́ймось
2 особа штовха́йся, штовха́йсь штовха́йтеся, штовха́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа штовха́тимуся, штовха́тимусь штовха́тимемося, штовха́тимемось, штовха́тимемся
2 особа штовха́тимешся штовха́тиметеся, штовха́тиметесь
3 особа штовха́тиметься штовха́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа штовха́юся, штовха́юсь штовха́ємося, штовха́ємось, штовха́ємся
2 особа штовха́єшся штовха́єтеся, штовха́єтесь
3 особа штовха́ється штовха́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
штовха́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. штовха́вся, штовха́всь штовха́лися, штовха́лись
жін. р. штовха́лася, штовха́лась
сер. р. штовха́лося, штовха́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
штовха́вшись

Словник синонімів

ШТОВХА́ТИ (короткими різкими рухами торкатися когось, чогось, відпихати від себе), ШТОВХА́ТИСЯ, ПХА́ТИ, ПХА́ТИСЯ, ШТУ́РХАТИрозм.,ШТУ́РХАТИСЯрозм.,ШТУРЛЯ́ТИрозм.,ПОПИХА́ТИ розм.,ПІДПИХА́ТИрозм.,ТО́РСАТИрозм.,ТУ́ЗАТИрозм.,ТУСА́ТИрозм.,СТУ́САТИрозм.,СТУСУВА́ТИрозм.,ТУРЛЯ́ТИрозм.,ТИ́ЦЯТИрозм.,ТИ́ЦЬКАТИрозм.,ШТУ́РКАТИ діал.,ШТО́РХАТИдіал.,ТРУЧА́ТИдіал.,ПОТРУ́ЧУВАТИ[ПОТРУЧА́ТИ]діал.;КО́ПАТИ (ногою); М’Я́ТИрозм. (сильно, до болю); ПІДШТО́ВХУВАТИ, ТОРКА́ТИ (злегка). Бородань зав’язує тобі очі світлонепроникною хустиною і тоді штовхає тебе у спину чимось дуже твердим (Ю. Андрухович); - Яка це зануда штовхається? - засопів у темряві парубійко, підводячи голову (Григорій Тютюнник); З місця на місце переходять [дівчата], та одна одну пха, то буцім спотикаються (Г. Квітка-Основ’яненко); Молодиця скочила; дяк не здержав, поточився, впав; молодиця зверху... Другі позскакували з санчат, та й собі туди, пхаються, падають (Панас Мирний); Ларько почув, як хтось штурхає його києм у спину (С. Васильченко); - А ти що таке? Ще й штурхається! - Я ваш пан (Панас Мирний); Одні тислися до стола, другі від стола, Євгенія попихали в стиску сюди і туди (І. Франко); - Іди вже, іч, лукаве, - заметушилася Орися, підпихаючи телятко, яке раптом затялося і не хотіло переступати порога (Григорій Тютюнник); Торсав [Сивоок], бив Какору по жирних щоках, штурляв у груди, аж тому повернулася свідомість (П. Загребельний); Малого більший тузає й тусає - Правдиве це і вічне, як трава (Д. Павличко); Щойно прокинувшись удосвіта, Мартоха стусала мене ліктем у бік (Є. Гуцало); Зрадівши зустрічі, хлоп’яки стусують один одного (К. Гордієнко); Ривкими холодними струменями турляв [козаків] у спину "кримчак" [вітер] (С. Добровольський); - Не хропіть так, піч завалиться! - крикнула Лесиха, штуркаючи діда в бік (І. Франко); Скільки-то разів вже він шторхав і спробував стіни муровані й стелю низьку (Марко Вовчок); Я легенько тручаю її в бік (В. Речмедін); Мене потручували, мені ставали на ногах (І. Франко); - Купив [батько] коня такого, що копає й кусає (Лесь Мартович); Мені пощастило одскочити набік, а Сева схватили і почали м’яти рибалки (Ю. Яновський); Видно, люблять сю дівчину усі - так ласкаво до неї усміхаються, так приязно підштовхують (Г. Хоткевич); [Любов:] Тьотю Ліпо, вийдіть, зробіть се для мене. (Торкає їй плече, немов віддаляє) (Леся Українка). - Пор. 2. би́ти.