-1-
дієслово доконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив штирхну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   штирхні́мо, штирхні́м
2 особа штирхни́ штирхні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа штирхну́ штирхнемо́, штирхне́м
2 особа штирхне́ш штирхнете́
3 особа штирхне́ штирхну́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. штирхну́в штирхну́ли
жін.р. штирхну́ла
сер.р. штирхну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
штирхну́вши

Словник синонімів

КОЛО́ТИ (устромляючи в щось що-небудь гостре), КОЛО́ТИСЯрозм., ШТРИКА́ТИ, ШТРИКА́ТИСЯрозм., ШПО́РТАТИрозм., ШТИРХА́ТИдіал., ШПИРА́ТИдіал. - Док.: уколо́ти, кольну́ти, штрикну́ти, штрикону́типідсил. шпортну́ти, штирхну́ти, штирхону́типідсил. шпирну́ти. Стерня коле босі ноги, аж на плач збирається Хариті (М. Коцюбинський); Хочколеться й колеться рожа, - Летить соловейко ізнов (А. Кримський); Івась стояв і боязко дивився на те, що робив Василь. Кожен раз, як той штрикав ножиком у хвостик, по його лиці пробігали уразливі смуги і гидливо кривили рота (Панас Мирний); Він.. несподівано вступає в бійку. Його шпортають ножем під ребра, він потрапляє в лікарню (Григорій Тютюнник); Вона мене й щипає, і штирхає, і гребінцем мене скородить (Марко Вовчок); Хоч Левко і його аж двічі шпирнув ножем у груди, а втретє по горлу різонув, однак-таки Микушченко його поборов (Г. Квітка-Основ’яненко).