-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив штирха́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   штирха́ймо
2 особа штирха́й штирха́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа штирха́тиму штирха́тимемо, штирха́тимем
2 особа штирха́тимеш штирха́тимете
3 особа штирха́тиме штирха́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа штирха́ю штирха́ємо, штирха́єм
2 особа штирха́єш штирха́єте
3 особа штирха́є штирха́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
штирха́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. штирха́в штирха́ли
жін. р. штирха́ла
сер. р. штирха́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
штирха́вши

Словник синонімів

КОЛО́ТИ (устромляючи в щось що-небудь гостре), КОЛО́ТИСЯрозм., ШТРИКА́ТИ, ШТРИКА́ТИСЯрозм., ШПО́РТАТИрозм., ШТИРХА́ТИдіал., ШПИРА́ТИдіал. - Док.: уколо́ти, кольну́ти, штрикну́ти, штрикону́типідсил. шпортну́ти, штирхну́ти, штирхону́типідсил. шпирну́ти. Стерня коле босі ноги, аж на плач збирається Хариті (М. Коцюбинський); Хочколеться й колеться рожа, - Летить соловейко ізнов (А. Кримський); Івась стояв і боязко дивився на те, що робив Василь. Кожен раз, як той штрикав ножиком у хвостик, по його лиці пробігали уразливі смуги і гидливо кривили рота (Панас Мирний); Він.. несподівано вступає в бійку. Його шпортають ножем під ребра, він потрапляє в лікарню (Григорій Тютюнник); Вона мене й щипає, і штирхає, і гребінцем мене скородить (Марко Вовчок); Хоч Левко і його аж двічі шпирнув ножем у груди, а втретє по горлу різонув, однак-таки Микушченко його поборов (Г. Квітка-Основ’яненко).