штимуватий 1 значення
-1-
прикметник
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | штимува́тий | штимува́та | штимува́те | штимува́ті |
| родовий | штимува́того | штимува́тої | штимува́того | штимува́тих |
| давальний | штимува́тому | штимува́тій | штимува́тому | штимува́тим |
| знахідний | штимува́тий, штимува́того | штимува́ту | штимува́те | штимува́ті, штимува́тих |
| орудний | штимува́тим | штимува́тою | штимува́тим | штимува́тими |
| місцевий | на/у штимува́тому, штимува́тім | на/у штимува́тій | на/у штимува́тому, штимува́тім | на/у штимува́тих |