штимуватий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний штимува́тий штимува́та штимува́те штимува́ті
родовий штимува́того штимува́тої штимува́того штимува́тих
давальний штимува́тому штимува́тій штимува́тому штимува́тим
знахідний штимува́тий, штимува́того штимува́ту штимува́те штимува́ті, штимува́тих
орудний штимува́тим штимува́тою штимува́тим штимува́тими
місцевий на/у штимува́тому, штимува́тім на/у штимува́тій на/у штимува́тому, штимува́тім на/у штимува́тих