КОПА́ТИ (лопатою, заступом тощо робити заглиблення в землі, снігу і т. ін.; видобувати щось із землі, снігу тощо), РИ́ТИ, ВИКО́ПУВАТИ, ВИРИВА́ТИ, ВИБИРА́ТИ (видобувати із землі вирощену картоплю); КОПА́ТИСЯ (робити заглиблення в землі); ШТИКУВА́ТИспец. (розпушуючи й перекидаючи шари землі). - Док.: ви́копати, ви́рити, ви́брати. Мовчки все глибше й глибше вони копали перед собою землю, і всі тупо дивилися на спід виритих ямок (П. Панч); Чума з лопатою ходила, Та гробовища рила, рила, Та трупом, трупом начиняла (Т. Шевченко); Кропиву ми викопували з корінням і складали на купу (О. Донченко); Умираючи, казав у пущі вирити під дубом два скарбці з грошима (Марко Вовчок); Сьогодні вони вибирають картоплю (А. Шиян); Щоб досягти до його [вугілля], копають глибокі колодязі [шахти] та й копаються на всі боки попідземлею (Б. Грінченко).