-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив штикува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   штику́ймо
2 особа штику́й штику́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа штикува́тиму штикува́тимемо, штикува́тимем
2 особа штикува́тимеш штикува́тимете
3 особа штикува́тиме штикува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа штику́ю штику́ємо, штику́єм
2 особа штику́єш штику́єте
3 особа штику́є штику́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
штику́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. штикува́в штикува́ли
жін. р. штикува́ла
сер. р. штикува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
штико́ваний
Безособова форма
штико́вано
Дієприслівник
штикува́вши

Словник синонімів

КОПА́ТИ (лопатою, заступом тощо робити заглиблення в землі, снігу і т. ін.; видобувати щось із землі, снігу тощо), РИ́ТИ, ВИКО́ПУВАТИ, ВИРИВА́ТИ, ВИБИРА́ТИ (видобувати із землі вирощену картоплю); КОПА́ТИСЯ (робити заглиблення в землі); ШТИКУВА́ТИспец. (розпушуючи й перекидаючи шари землі). - Док.: ви́копати, ви́рити, ви́брати. Мовчки все глибше й глибше вони копали перед собою землю, і всі тупо дивилися на спід виритих ямок (П. Панч); Чума з лопатою ходила, Та гробовища рила, рила, Та трупом, трупом начиняла (Т. Шевченко); Кропиву ми викопували з корінням і складали на купу (О. Донченко); Умираючи, казав у пущі вирити під дубом два скарбці з грошима (Марко Вовчок); Сьогодні вони вибирають картоплю (А. Шиян); Щоб досягти до його [вугілля], копають глибокі колодязі [шахти] та й копаються на всі боки попідземлею (Б. Грінченко).