-1-
прикметник
[діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний шти́вний шти́вна шти́вне шти́вні
родовий шти́вного шти́вної шти́вного шти́вних
давальний шти́вному шти́вній шти́вному шти́вним
знахідний шти́вний шти́вну шти́вне шти́вні
орудний шти́вним шти́вною шти́вним шти́вними
місцевий на/у шти́вному, шти́внім на/у шти́вній на/у шти́вному, шти́внім на/у шти́вних

Словник синонімів

СУВО́РИЙ (зовнішність або поведінка якого свідчить про непохитну вдачу, позбавлену поблажливості, м’якості), ТВЕРДИ́Й, СТРО́ГИЙрідше,ШТИ́ВНИЙдіал.Юріштан завше був суворий, мовчазний (Г. Хоткевич); Твердий, як криця, Євдоким розплакався над батьком, мов дитина (І. Цюпа); Іван Гурович хоч з виду був строгий, небалакучий, а проте, як знав Колодуб, душа в нього товариська (Ю. Бедзик); Ходила [Оріховська] поміж учениць штивна, замкнута в собі (Ірина Вільде).
ТВЕРДИ́Й (який важко піддається стискуванню, згинанню, різанню тощо), ЦУПКИ́Й, КРУТИ́Йрозм., ШТИ́ВНИЙдіал.; ЗАТВЕРДІ́ЛИЙ[ЗАТВЕ́РДЛИЙ], ЗАТУЖА́ВІЛИЙ (який став таким); ДЕРЕВ’ЯНИ́СТИЙ (як дерево); ТУГИ́Й, ТУЖА́ВИЙ (про плоди, бруньки тощо - налитий соками). Обережно вліз [Тарас] до печери. У повній темряві відчув: земля тверда тут, як на подвір’ї (Вас. Шевчук); Огірки для консервування повинні бути свіжі, цупкі (з газети); Штивна була у нього шия (О. Кобилянська); А земля суха, затверділа, так і всмоктує кожну краплину (О. Донченко); В затверділім снігу Санки, мов гадюка, шипіли (І. Франко); Паморозь на деревах і свіжа пороша по затужавілому насту на глибоких снігах виблискувала так, що дивитися було боляче (Ю. Смолич); Дерев’янисті плоди; В тиші час од часу чути, як зі стріхи падають на землю і відскакують по дровітні невеликі тугі плоди (М. Стельмах); Пахучі, тужаві Наші яблука й груші - найкращі сорти! (П. Дорошко).