штани 1

-1-
множинний іменник

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний   штани́
родовий   штані́в
давальний   штана́м, шта́ням
знахідний   штани́
орудний   штаньми́, штана́ми, шта́нями
місцевий   на/у штана́х, шта́нях
кличний   штани́

Словник синонімів

ШТАНИ́ (рід одягу), ПАНТАЛО́НИзаст.,ГА́ЧІдіал.,НОГА́ВКИдіал.,НОГАВИ́ЦІдіал.;БРЮ́КИ (перев. щодо жіночого одягу); ШТАНЦІ́, ШТАНЕНЯ́ТАрозм.,ШТАНЧА́ТАрозм.,ШТАНЯ́ТАрозм. (дитячі або погані, закороткі, завузькі тощо); РЕЙТУ́ЗИ (вузькі, які щільно облягають ноги); ШАРОВА́РИ, ШАРАВА́РИзаст.,ШАЛЬВА́РИзаст., діал. (широкі, перев. зібрані внизу); ШО́РТИ (короткі, до колін); ХОЛО́ШНІ діал. (зимові, теплі); ДУ́ДКИрозм.,ҐАЛА́НЦІдіал. (вузькі); ПОРТИ́заст., діал. (з полотна); ЛОСИ́НИ (заст. - зі шкіри лося; сучасне - вузькі, щільні). Штани в його полатані, Подрана свитина! Куди не глянь - кругом бідний, Кругом сиротина! (Я. Щоголів); Він був убраний в піджак і панталони з дешевенького простого трико (І. Нечуй-Левицький); Гуцул у червоних гачах ішов шляхом у гори, у глиб смерекових лісів карпатських (О. Кундзич); Ногавкина них смугасті або.. в плями, квіти, узори мали щонайменше три-чотири фарби (Юліан Опільський); А я тобі посилаю Старі ногавиці. Зроби собі жупанину, З рештків - рукавиці (С. Руданський); Василь Дмитрович стояв напівголий, у піжамних брюках, з рушником через плече (Л. Дмитерко); Одягнений він був по-модному.. На ногах - вузесенькі рябесенькі штанці... (О. Ковінька); Хлопець чує, що мати не жартівливо, а насправжки сердиться: а тому миттю підтягає свої штаненята й біжить надвір (Л. Яновська); З печі зсунувся чорноволосий, у довгих полотняних штанчатах Йосиф (Д. Бедзик); Поряд із Гошкою стояв Андрій Джмелик в сіренькому піджачку і сіреньких штанятах (Григорій Тютюнник); Іде від школи Максим. Шапка смушева, ще партизанська.., рейтузи натягнуті, як струна (Ірина Вільде); Закошлачена лижна курточка на кожному й лижні шаровари - це тут робочий одяг (О. Гончар); Повбирані в червону й синю одежу, пообшивану сріблом, в широких синіх шараварах з червоними смугами, було стоять козаки, як вкопані (І. Нечуй-Левицький); На турчанку скоса погляда [отаман], ллє вино на синії шальвари і пляшки у воду викида (В. Сосюра); У шортах шкіряних і майже боса Іде білявка довгокоса (С. Воскрекасенко); До холошень треба й кожушок куценький (Словник Б. Грінченка); Не шляпки, не дудки-штанини Вкрашають юнацькі літа (С. Олійник); Писар, в картатих панських ґаланцях, щось вичитував з паперів (М. Стельмах); В білих широких портах, в білій широкій сорочці.. дід ішов грунем (І. Чендей).

Словник фразеологізмів

без штані́́в під стіл бі́́гати (ходи́́ти), ірон. Бути зовсім малим, в дитячому віці. Старший брат пішов на роботу, коли я без штанів під стіл ходив (З газети). без штанці́́в під стіл бі́́гати. [Глушак:] Худякова я знав, коли ти ще без штанців під стіл бігав (О. Довженко).

без штані́́в під стіл бі́́гати (ходи́́ти), ірон. Бути зовсім малим, в дитячому віці. Старший брат пішов на роботу, коли я без штанів під стіл ходив (З газети). без штанці́́в під стіл бі́́гати. [Глушак:] Худякова я знав, коли ти ще без штанців під стіл бігав (О. Довженко).

полата́ти штани́ (жупа́н, капта́н і т. ін.) кому. 1. Сильно побити кого-небудь. — Чуєш, корчмарю, опришки чекають. Як маєш гроші, то давай сюди, бо відберуть та ще й кафтан тобі полатають (Казки Буковини..).

2. Покусати кого-небудь (про собак). Повертався парубок від дівки пізно, собаки напали і штани полатали (З усн. мови).

протира́ти (проси́джувати) / проте́рти (проси́діти) штани́, зневажл. Довго перебувати де-небудь (перев. про навчання в школі або про сидячу роботу). Ми протирали штани на шкільній парті (І. Микитенко); Всю війну я провів у Казахстані.., мамаша мала втіху, що я з бронею в кишені просиджую штани в заводській лабораторії (Н. Рибак).

протира́ти (проси́джувати) / проте́рти (проси́діти) штани́, зневажл. Довго перебувати де-небудь (перев. про навчання в школі або про сидячу роботу). Ми протирали штани на шкільній парті (І. Микитенко); Всю війну я провів у Казахстані.., мамаша мала втіху, що я з бронею в кишені просиджую штани в заводській лабораторії (Н. Рибак).

протира́ти (проси́джувати) / проте́рти (проси́діти) штани́, зневажл. Довго перебувати де-небудь (перев. про навчання в школі або про сидячу роботу). Ми протирали штани на шкільній парті (І. Микитенко); Всю війну я провів у Казахстані.., мамаша мала втіху, що я з бронею в кишені просиджую штани в заводській лабораторії (Н. Рибак).

протира́ти (проси́джувати) / проте́рти (проси́діти) штани́, зневажл. Довго перебувати де-небудь (перев. про навчання в школі або про сидячу роботу). Ми протирали штани на шкільній парті (І. Микитенко); Всю війну я провів у Казахстані.., мамаша мала втіху, що я з бронею в кишені просиджую штани в заводській лабораторії (Н. Рибак).