ПРА́ПОР (полотнище, яке є емблемою країни, військової частини, організації і т. ін.), ЗНАМЕ́НО́рідше,СТЯГуроч.,КОРОГВА́[ХОРОГВА́][КОРУГО́В][ХОРУГО́В][КОРУГВА́][ХОРУГВА́]заст. (також військовий, бойовий); ШТАНДА́РТперев. заст. (також прапор кавалерійської частини, царської особи або глави держави); ПРАПОРЕ́ЦЬ (на флоті, сигнальний). З своїх подертих сорочок Ми прапор в темну ніч пошили І кров’ю власною скропили (О. Олесь); Над усіма наметами воєвод попіднімали знамена та корогви (І. Нечуй-Левицький); Легенький вітрець надимав полум’яний стяг (Л. Юхвід); З Чигирина в Переяслав Богдан одбуває, З бунчуками, хоругвами Московців стрічає (дума); На головній вежі, над вартівнею, маяв на вітрі особистий червоно-жовтий штандарт короля (Н. Рибак); Йосип Максимович підняв угору червоний прапорець, подаючи сигнал (О. Донченко).