штабельований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний штабельо́ваний штабельо́вана штабельо́ване штабельо́вані
родовий штабельо́ваного штабельо́ваної штабельо́ваного штабельо́ваних
давальний штабельо́ваному штабельо́ваній штабельо́ваному штабельо́ваним
знахідний штабельо́ваний штабельо́вану штабельо́ване штабельо́вані
орудний штабельо́ваним штабельо́ваною штабельо́ваним штабельо́ваними
місцевий на/у штабельо́ваному, штабельо́ванім на/у штабельо́ваній на/у штабельо́ваному, штабельо́ванім на/у штабельо́ваних