-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив шрубува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   шрубу́ймо
2 особа шрубу́й шрубу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа шрубува́тиму шрубува́тимемо, шрубува́тимем
2 особа шрубува́тимеш шрубува́тимете
3 особа шрубува́тиме шрубува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа шрубу́ю шрубу́ємо, шрубу́єм
2 особа шрубу́єш шрубу́єте
3 особа шрубу́є шрубу́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
шрубу́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. шрубува́в шрубува́ли
жін. р. шрубува́ла
сер. р. шрубува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
шрубо́ваний
Безособова форма
шрубо́вано
Дієприслівник
шрубува́вши

Словник синонімів

ЗАГВИ́НЧУВАТИ (закріплювати чи доводити до потрібного положення, обертаючи за гвинтовою нарізкою), ЗАКРУ́ЧУВАТИ, ШРУБУВА́ТИдіал.; ПІДГВИ́НЧУВАТИ, ПІДКРУ́ЧУВАТИ, ПІДТЯГА́ТИ (додатково, ще трохи). - Док.: загвинти́ти, закрути́ти, підгвинти́ти, підкрути́ти, підтягти́. Єгор Шульга з своїми друзями-комсомольцями на телефонних стовпах загвинчував фарфорові ізолятори (А. Шиян); Серьожка пролежав півдня під машиною, спочатку відкручуючи ключем якусь першу-ліпшу гайку, а потім знову закручуючи її (О. Гончар).