-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив шпортну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   шпортні́мо, шпортні́м
2 особа шпортни́ шпортні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа шпортну́ шпортнемо́, шпортне́м
2 особа шпортне́ш шпортнете́
3 особа шпортне́ шпортну́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. шпортну́в шпортну́ли
жін.р. шпортну́ла
сер.р. шпортну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
шпортну́вши

Словник синонімів

КОЛО́ТИ (устромляючи в щось що-небудь гостре), КОЛО́ТИСЯрозм., ШТРИКА́ТИ, ШТРИКА́ТИСЯрозм., ШПО́РТАТИрозм., ШТИРХА́ТИдіал., ШПИРА́ТИдіал. - Док.: уколо́ти, кольну́ти, штрикну́ти, штрикону́типідсил. шпортну́ти, штирхну́ти, штирхону́типідсил. шпирну́ти. Стерня коле босі ноги, аж на плач збирається Хариті (М. Коцюбинський); Хочколеться й колеться рожа, - Летить соловейко ізнов (А. Кримський); Івась стояв і боязко дивився на те, що робив Василь. Кожен раз, як той штрикав ножиком у хвостик, по його лиці пробігали уразливі смуги і гидливо кривили рота (Панас Мирний); Він.. несподівано вступає в бійку. Його шпортають ножем під ребра, він потрапляє в лікарню (Григорій Тютюнник); Вона мене й щипає, і штирхає, і гребінцем мене скородить (Марко Вовчок); Хоч Левко і його аж двічі шпирнув ножем у груди, а втретє по горлу різонув, однак-таки Микушченко його поборов (Г. Квітка-Основ’яненко).
КОЛУПА́ТИ (руйнуючи поверхню, робити заглибини, ямки в чомусь), ВИКОЛУ́ПУВАТИ, ПРОКОЛУ́ПУВАТИ, КОПИРСА́ТИ, ШПО́РТАТИрозм., ДЛУ́БАТИрозм., ДОЛУБА́ТИрозм., ЛУПА́ТИрозм.; ДОВБА́ТИ[ДОВБТИ́] (перев. робити отвір, заглиблення тощо); КОЛУПА́ТИСЯв чому (видаляти зсередини чогось які-небудь частинки). - Док.: колупну́ти, ви́колупати, ви́колупнути, проколупа́ти, копирсну́ти, шпортну́ти, довбну́ти, колупну́тися. Сидить баба на порозі, Землю колупає, На садочок на вишневий Скоса поглядає (С. Руданський); Йому було приємно, що всі дивились, як він кусав пиріг і виколупував пальцем зсередини сливи (М. Коцюбинський); Галаґанчик вибрав зручну хвилину і гвіздком проколупав у лантусі дірку (О. Донченко); Івась стояв коло столу з повними сліз очима і копирсав сам собі під нігтями (Панас Мирний); Він своїм закованим костуром почав шпортати землю (І. Франко); - Здоров був, синку, - кажу, бо зранку не бачились. Мотнув головою, а в очі не дивиться, далі собі ножиком длубає (І. Муратов); Гній злігся, змерзся, лупали [люди] ломами, плішнею (К. Гордієнко); Гострим ломом довбає Шаліфе кам’янисту землю (З. Тулуб); - Навіть не застогнав, як лікар колупався йому в рані й робив перев’язку (О. Донченко).