-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив шпирува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   шпиру́ймо
2 особа шпиру́й шпиру́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа шпирува́тиму шпирува́тимемо, шпирува́тимем
2 особа шпирува́тимеш шпирува́тимете
3 особа шпирува́тиме шпирува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа шпиру́ю шпиру́ємо, шпиру́єм
2 особа шпиру́єш шпиру́єте
3 особа шпиру́є шпиру́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
шпиру́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. шпирува́в шпирува́ли
жін. р. шпирува́ла
сер. р. шпирува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
шпирува́вши

Словник синонімів

ДОШКУ́ЛИТИкому, рідше кого (словами або діями вивести з рівноваги, образити, зіпсувати настрій), ДОСАДИ́ТИкому,ЗАВДА́ТИ ПРИ́КРОСТІ[ПРИ́КРІСТЬ]кому,ДІЙНЯ́ТИ[ДОЙНЯ́ТИ]кого, розм.,ДОЗОЛИ́ТИкому, розм.,ДОСОЛИ́ТИкому, розм.,НАЗОЛИ́ТИкому, розм.,НАСОЛИ́ТИкому, розм.,ДОПЕКТИ́кому, кого, розм.,ПРИПЕКТИ́кого, розм.,ПРОПЕКТИ́кого, розм.,ДОТОРКНУ́ТИкого, розм.,ДОТКНУ́ТИ[ДОТНУ́ТИ]кого, зах.,ДОТЯ́ТИкого, діал.,ДОЇ́СТИкого, діал.,ШПИРНУ́ТИ кого, діал.;УКОЛО́ТИ[ВКОЛО́ТИ], ШПИГНУ́ТИрозм.,ШПИГОНУ́ТИрозм.,УШПИГНУ́ТИ[ВШПИГНУ́ТИ]розм.,ШТРИКНУ́ТИрозм.,УШТРИКНУ́ТИ[ВШТРИКНУ́ТИ]розм.,ПІДШТРИКНУ́ТИрозм.,ПІДКОЛО́ТИрозм.,УЖАЛИ́ТИ[ВЖАЛИ́ТИ]розм.,ПІДЧЕПИ́ТИрозм.,ПІДСКУБНУ́ТИ[ПІДСКУБТИ́]розм.,ПІДКУСИ́ТИрозм.,УЩИПНУ́ТИ[ВЩИПНУ́ТИ]розм. (кого - ущипливими словами ставити когось у смішне або скрутне становище). - Недок.: дошкуля́ти[дошку́лювати], шку́литидіал.досажда́ти, завдава́ти при́крості[при́крість], дійма́ти[дойма́ти], дозоля́ти, досо́лювати, допіка́ти, припіка́ти, пропіка́ти, доторка́ти, дотика́ти, дотина́ти, доїда́ти, шпирува́тидіал.шпига́ти, шпиня́тирозм.штрика́ти, підштри́кувати, підко́лювати, жали́ти, підчі́плювати, підску́бувати[підскуба́ти], підку́шувати, підку́сюватидіал.Він заговорив повагом, з неприхованою насмішкою наголошуючи на окремі вирази, якими б він хотів особливо дошкулити супротивникові (Ю. Смолич); Особливо дошкуляло Ступака, що колгоспники ставились тепер до нього презирливо (Л. Смілянський); Та ще хоч би знавкола не досаджали, а то: - Ага, - радіють багатирі, - так йому й треба, щоб не був дуже розумний (А. Тесленко); Я ще не пробула й півмісяця в баронеси, а скільки прикрості завдала вона мені (Леся Українка); Дівчина втратила рівновагу, спокій. Видно, дійняв! З огидою і майже ненависно поглянула на безтурботного Тихона (К. Гордієнко); Пройшовся [Баб’як] збуджений по кімнаті, вишукуючи способу або такого слова, яке б могло дойняти цього впертого хлопа... (Д. Бедзик); Знали [діти], що те наморщене лице, ці трохи не спінені уста мали свою глибшу причину. Вже то хтось добре дозолив батькові (А. Крушельницький); Видно, добре йому досолили в Ковалівській школі (Ю. Збанацький); Треба мені було дуже Назолити одному; І Кузьму собі за мужа взять на зло таки ж тому (С. Воскрекасенко); Чимось насолив йому Ласун, нібито батьки ще за межу сварилися (В. Дрозд); [Іван:] Вже він мені попадеться на зубок: я йому допечу, коли не кулаком, то язиком (М. Кропивницький); [Бабуся:] Всякого добра у людей повно, ніхто не відніме. Живи та радуйся. Так ні ж, таки знайдуть чим припекти один одного (І. Микитенко); Лаврін гостро глянув на старосту і пропік його несподіваним словом (М. Стельмах); Свекруха всячиною дотина, сина навчає: Купи, синку, дротяну нагайку Та бий жінку з вечора до ранку... (Ганна Барвінок); - Мені найбільше доїдає Рутульський Турн, собачий син (І. Котляревський); Йому не сподобалася самопохвальба Слоу, і він хотів уколоти його (М. Грушевський); [Михайло:] За що ти печеш мене? За віщо картаєш? Я до тебе за порадою, а ти що не слово, то й наміряєш шпигнути (М. Старицький); Йомудуже хотілось шпигонути Марту гострим словом (О. Донченко); [Маков:] Я з задоволенням бачу, що ваші, гм, думки значно прояснилися. [Воробйов:] Ви хотіли мене вшпигнути, а між тим це реальний факт (І. Кочерга); - Чи думав він про таку славу серед усіх людей.., коли поневірявся по людях, і всі його, як те "гидке каченя", шпиняли, глузували з нього (О. Іваненко); - Не пощастило нам з директором, - не витримала, щоб не штрикнути свого директора, завуч (О. Копиленко); Штабний писар, якому відомо, що Гаркушині сини теж ховаються десь від кадетської мобілізації, не пропускає нагоди вштрикнути старого: - А сини ваші де? (О. Гончар); Люди знов сушать собі голови: шофер людина статечна, чим же це його Явтух підштрикнув? (Ю. Яновський); Усі були проти нього - і лаяли, і сміялися, й підколювали його (Л. Смілянський); Анатолій, посміхаючись, дивився їй услід. Ну й колюча ж яка, без рукавиць і за лікоть не візьмись. Ужалить, мов кропива (М. Руденко); Такі він жартики компонувати звик, Що навіть можна б їх у календар змістити. Умів усякого словами підчепити! (переклад М. Рильського); - При тій спосібності і інших паничів підскубує [князів віритель] (І. Франко); Віктор хитруватий, любить підкусити (П. Автомонов); - Ага-а, - злякалися приятеля [станового]? - ущипнув він мене (Панас Мирний).