-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний шпиля́стий шпиля́ста шпиля́сте шпиля́сті
родовий шпиля́стого шпиля́стої шпиля́стого шпиля́стих
давальний шпиля́стому шпиля́стій шпиля́стому шпиля́стим
знахідний шпиля́стий шпиля́сту шпиля́сте шпиля́сті
орудний шпиля́стим шпиля́стою шпиля́стим шпиля́стими
місцевий на/у шпиля́стому, шпиля́стім на/у шпиля́стій на/у шпиля́стому, шпиля́стім на/у шпиля́стих

Словник синонімів

ГОРБКУВА́ТИЙ (вкритий горбами, горбками), ГОРБА́СТИЙ, ГОРБИ́СТИЙ, ГОРБУВА́ТИЙ, ГОРБА́ТИЙ, ПА́ГОРИСТИЙ, ПАГОРБКУВА́ТИЙ, ШПИЛЯ́СТИЙ, КУЧУГУ́РИСТИЙрозм., БУГРУВА́ТИЙрозм.рідше,БУГРИ́СТИЙрозм. рідше;КУПИНЯ́СТИЙ, КУП’ЯНИ́СТИЙ, КУПИНИ́СТИЙрідше (про луку, болото). Обабіч дороги розкішно лежать горбкуваті, різнокольорові, вже прибрані поля (В. Бабляк); Дорога спочатку кривуляла горбастою долиною, потім почала заглиблюватися в гори (З. Тулуб); Вісім яранг - невеликих землянок, укритих звірячими шкурами, - стояли на горбистому березі (М. Трублаїні); Збоку з’являється горбувата поляна (Ю. Збанацький); Лани горбаті марили весною, Сховавши в ґрунт осоти межові (П. Воронько); Це був сухий, пагористий острів (З. Тулуб); Вийшовши з балки на пагорбкуваті простори, почув [Захар], як десь позаду заторохтіли вози (І. Ле); Є на Дніпрі крутий і шпилястий берег (Я. Баш); - Звідки оці кучугуристі пустирі перед нами..? (О. Гончар); Підрозділ мав перед собою невелику річку, а за нею бугрувате поле (І. Ле); Фрегати хмар біліють по обріях, тут, серед пустельного бугристого ландшафту (О. Гончар); Ми йшли очеретами, чагарниками, через заболочені, купинясті вибалки (Ю. Збанацький); Утикана пеньками, порослими зеленкуватим мохом, ця долина здавалася куп’янистим дном висхлого озера (І. Муратов); Машина.. покотилась по купинистих луках (Ю. Бедзик).
ГО́СТРИЙ (звужений на кінці), ЗАГО́СТРЕНИЙ, ГОСТРОКІНЦЕ́ВИЙ, ГОСТРОКОНЕ́ЧНИЙ, КІНЧА́СТИЙрідше. Гострі стрімкі скелі стримлять над водою (І. Нечуй-Левицький); Із води висовують севрюги, мов мечі, загострені носи (І. Гончаренко); Вас оточують казково прекрасні гострокінцеві вежі соборів (з журналу); Татари були озброєні гостроконечними мечами (А. Хижняк); Виглянув місяць із хмари і показав його очам контури будинку з кінчастими вежами (І. Франко). - Пор. 1. шпиля́стий.
ШПИЛЯ́СТИЙ (який має загострений кінець, верх), ШПИЛЮВА́ТИЙ, ШПИЧА́СТИЙ, ГОСТРОВЕ́РХИЙ, ГО́СТРИЙ, ТОНКОВЕ́РХИЙ. Над оселями височіла шпиляста пожежна башта (О. Десняк); Він шептав щось.., ніби.. глумився з неї [корови], що не могла його вхопити на шпилюваті роги (С. Ковалів); По стрімких шпичастих горах праворуч від дороги ліпляться біленькі хатинки (М. Коцюбинський); Стоїть висока, рівна, ніби свічка, У гостроверхій шапочці смерічка (Д. Павличко); Над цвинтарем ніби висіла Андріївська гора з гострим верхом (І. Нечуй-Левицький); Тонковерха тополя пахучим листом шелестить (Марко Вовчок).