ШПИЛЯ́СТИЙ (який має загострений кінець, верх), ШПИЛЮВА́ТИЙ, ШПИЧА́СТИЙ, ГОСТРОВЕ́РХИЙ, ГО́СТРИЙ, ТОНКОВЕ́РХИЙ. Над оселями височіла шпиляста пожежна башта (О. Десняк); Він шептав щось.., ніби.. глумився з неї [корови], що не могла його вхопити на шпилюваті роги (С. Ковалів); По стрімких шпичастих горах праворуч від дороги ліпляться біленькі хатинки (М. Коцюбинський); Стоїть висока, рівна, ніби свічка, У гостроверхій шапочці смерічка (Д. Павличко); Над цвинтарем ніби висіла Андріївська гора з гострим верхом (І. Нечуй-Левицький); Тонковерха тополя пахучим листом шелестить (Марко Вовчок).