ВИПИНА́ТИ (напружуючи, надимаючи, виставляти що-небудь наперед),П’ЯСТИ́, ПНУ́ТИ, ВІДДИМА́ТИ, ВІДДУВА́ТИ, ВІДСТОВБУ́РЧУВАТИ, ВИТЯГА́ТИрідше (також убік, назад); КОПИ́ЛИТИрозм., ЗАКОПИ́ЛЮВАТИрозм., ВІДКОПИ́ЛЮВАТИрозм., ВІДКВА́ШУВАТИрозм., ШПИ́ЛИТИрозм. (звич. губи). - Док.: ви́пнути, ви́п’ясти, відду́ти, відстовбу́рчити, ви́тягти, ви́тягнути, закопи́лити, відкопи́лити, відква́сити. Він страшенно гордий своїми вчинками, випинає груди, хрустить пальцями (М. Коцюбинський); Пнути живіт; Губи пан віддув, Неначе був нерад тій вісті (І. Франко); Комар смачно приплюск до теплого виска [скроні] й червонів задоволено, відстовбурчивши дві задні ноги (І. Ле); - Цип, цип, цип... - витягала губи Марія і тулила до рожевої шиї жовтий пушок (М. Коцюбинський); [Сидір Свиридович:] Я до неї і звідтіль, і звідсіль, а вона тільки було спідню губу копилить (І. Нечуй-Левицький); Дівчина одразу поважніє, закопилює губки (В. Кучер); Люба кумедно відкопилила губи (М. Стельмах); Спустив носа, як індик, губу відквасив.. та й сидить (А. Свидницький).

ПРИКРІ́ПЛЮВАТИ[ПРИКРІПЛЯ́ТИ]до чого (міцно, надійно приєднувати що-небудь до чогось), ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ[ЗАКРІПЛЯ́ТИ]на чому, ПРИЛАШТОВУВАТИ, ПРИЛАДНОВУВАТИ[ПРИЛА́ДНУВАТИ], ПРИЛА́ДЖУВАТИ, ПРИРОБЛЯ́ТИ[ПРИРО́БЛЮВАТИ], ПРИПИНА́ТИ, ПРИПАСО́ВУВАТИ, УКРІ́ПЛЮВАТИ[ВКРІ́ПЛЮВАТИ]на чому, УКРІПЛЯ́ТИ[ВКРІПЛЯ́ТИ]на чому, ПРИСТАВЛЯ́ТИ[ПРИСТАНОВЛЯ́ТИрідко], ПРИТИНА́ТИрозм.,ПРИМОЦО́ВУВАТИрозм.; ПРИКО́ЛЮВАТИ, ПРИШПИ́ЛЮВАТИ, ШПИЛИ́ТИ, ПРИЧІПЛЮВАТИ[ПРИЧІПЛЯТИ] (також на що - користуючись чимсь гострим); ПРИВ’Я́ЗУВАТИ, ПРИКРУ́ЧУВАТИ, ПРИБИЧО́ВУВАТИрозм.,ПРИТОРО́ЧУВАТИрозм. (мотузкою, ременем тощо); ПРИМИКА́ТИ (за допомогою замка). - Док.: прикріпи́ти, закріпи́ти, прилаштува́ти, приладна́ти, прила́дити, прироби́ти, припну́ти[прип’я́сти́], припасува́ти, укріпи́ти[вкріпи́ти], приста́вити[пристанови́ти], притя́ти[притну́ти], примоцува́ти, приколо́ти, пришпили́ти, причепи́ти, прив’яза́ти, прикрути́ти, приторочи́ти, прибичува́ти, примкну́ти. Татко з Оріховським метикували над тим, чи безпечно прикріплювати торбину до чемодана (Ірина Вільде); На базарі Єгор Шульга з своїми друзями-комсомольцями на телефонних стовпах загвинчують фарфорові ізолятори, закріплюють на них електричні дроти (А. Шиян); Захекані хлопці, витираючи з лоба піт, прилаштовували шнур до свого казкового змія (О. Копиленко); Наташа, схилившись над білявою голівкою ляльки, мовчки приладновувала бантик (А. Дімаров); Василь Яремчук.. збиває стару вивіску і приладнує нову (І. Цюпа); В руках Марини з’явилися гумові трубки. Вона спеціальними апаратами приладжувала їх коровам до дійок (С. Чорнобривець); Я брав невеличкого волоського гарбуза, зрізував меншу половинку, видовбував більшу і потім приробляв покришку (І. Микитенко); - Оце має бути рама або фюзеляж.. До нього прироблюють всі інші частини аероплана (С. Васильченко); Так шість раз той павук обривався, І шість раз він на стелю злізав, Але всьоме таки удержався Й до стіни свою нитку прип’яв (Леся Українка); Ковалі виковували шаблі і списи, вигострювали леза, припасовували держаки (З. Тулуб); Укріпивши знамено на високій вежі, біля нього гордо стояв радянський воїн (І. Цюпа); Дід Грицай взяв струга та сокиру і заходився майструвать коло старих уликів, приставляв нові дна до старих уликів (І. Нечуй-Левицький); Колоду він добре притнув до себе (В. Кучер); Примоцувавши до ніг "кігті" й товстим ременем приперезавши себе до стовпа, він вилазив у степу до гулких дротів (Л. Первомайський); [Живка:] Ці квіти - знак великої радості. Я збережу їх. А цю червону я приколю тобі на груди (О. Левада); Юлія.. зачала пришпилювати до волосся капелюх (І. Франко); В неділеньку святую Мундир надіває [Максим], І медаль і хрест причепить (Т. Шевченко); Притулювала [Настя] до лиця накуплені стрічки, начіплювала їх на голову (І. Нечуй-Левицький); Крицяк вирвав з моїх рук орчик, прив’язав шлею (Р. Андріяшик); Не сміявсь тільки Іцко, прикручуючи чемодани шворками (А. Кримський); - Котелок забув, - оповістив він і заходився прибичовувати його до ременя (Григорій Тютюнник); Плащпалатку він приторочить до ранця (П. Загребельний); Поночі примикав [перевізник] натомленого човна (Є. Гуцало).