шпетний 2 значень

-1-
прикметник
(бридкий) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний шпе́тний шпе́тна шпе́тне шпе́тні
родовий шпе́тного шпе́тної шпе́тного шпе́тних
давальний шпе́тному шпе́тній шпе́тному шпе́тним
знахідний шпе́тний, шпе́тного шпе́тну шпе́тне шпе́тні, шпе́тних
орудний шпе́тним шпе́тною шпе́тним шпе́тними
місцевий на/у шпе́тному, шпе́тнім на/у шпе́тній на/у шпе́тному, шпе́тнім на/у шпе́тних

Словник синонімів

ОХА́ЙНИЙ (чисто, дбайливо вбраний, прибраний; який стежить за зовнішнім виглядом, чистотою житла тощо), ЧЕПУРНИ́Й, АКУРА́ТНИЙ, ЧЕПУРИ́СТИЙ, ЧИ́СТИЙ, ЧЕПУРКУВА́ТИЙрозм., ХА́РНИЙдіал., ШПЕ́ТНИЙдіал., ШТЕ́ПНИЙдіал., ХУПА́ВИЙдіал. З першого погляду видно було, що виростає при матері: чисте, охайне, вимите, вичесане... (О. Гончар); Стоїть її хата край села, весела й чепурна, мов дівчина в білій льолі (М. Стельмах); Обабіч дороги, рівної, акуратної і припорошеної чистим білим снігом, чорніли страшні й потворні згарища (Ю. Смолич); Завжди чепуристий, навіть франтуватий, професорський нащадок був зараз неголений і непричесаний (І. Головченко і О. Мусієнко); Офіцер був у повній парадній формі: чистий, вимитий, причесаний, у лайкових рукавичках (Григорій Тютюнник); [Маргарита:] Сама вбирай у хаті, Сама вари й печи, сама і ший і мий, А мати в мене ще такі чепуркуваті, Що Боже крий! (переклад М. Лукаша); Тимоха козак штепний був: високо підголював чуб, уси закручував (Г. Квітка-Основ’яненко). - Пор. 1. чи́стий.
ПОГА́НИЙ (який не має позитивних якостей, властивостей, не заслуговує на позитивну оцінку, не відповідає поставленим вимогам), НЕДО́БРИЙ, НЕЗАДОВІ́ЛЬНИЙ, НЕГА́РНИЙ, НЕГО́ЖИЙ, НЕХОРО́ШИЙ, НЕЛА́ДНИЙ, ЖАХЛИ́ВИЙпідсил.,ПОГАНЕ́НЬКИЙрозм.,КЕ́ПСЬКИЙрозм.,НЕЗУГА́РНИЙрозм.,АБИ́ЯКИЙрозм.,КАЗНА-ЯКИ́Йрозм.,НІЯ́КИЙрозм.,ТАКИ́Й-СЯКИ́Йрозм.,НЕВІ́РНИЙрозм.,НЕВА́ЖНИЙрозм. рідше,ЛИХИ́Йрозм.,ПОГАНЮ́ЧИЙпідсил. розм.,ПРЕПОГА́НИЙпідсил. розм.,ПАРШИ́ВИЙпідсил. розм.,ПАСКУ́ДНИЙпідсил. розм.,ПІДЛИЙ підсил. розм., ЧОРТЗНА́-ЯКИ́Йзневажл.,ЛЕДА́ЧИЙзневажл., ЧОРТІВлайл.,БІ́СІВлайл., ЧОРТЯ́ЧИЙлайл., ХУДИ́Йзаст.,ЛЕ́ДА-ЯКИ́Йдіал.,ШПЕ́ТНИЙдіал.;НЕДОБРОЯ́КІСНИЙ, НЕЯ́КІСНИЙ (незадовільної якості); НЕЗАВИ́ДНИЙ, МИ́РШАВИЙ, ДРАНТИ́ВИЙдіал.,ЗЛИДЕ́ННИЙдіал. (перев. зовні); ОСТА́ННІЙ, ПОСЛІДУ́ЩИЙрозм. (найгірший серед інших). Вжитті не так усе просто, як йому здавалося. Навіть серед односельчан виявилися хороші і погані люди: одним можна вірити, іншим - ні (Григорій Тютюнник); Гордєєв усю ніч пік у кухонній юрті пироги і все хвилювався, що дріжджі погані (З. Тулуб); - Недобрий, дочко, сьогодні зварила борщ. Мабуть, і сьогодні сало збігло (І. Нечуй-Левицький); Коли весь комітет одноголосно визнав її роботу незадовільною, дівчина ледве перемогла себе, щоб не піти з кімнати, грюкнувши дверима (О. Донченко); Як воно чудно: повернеться життя до тебе негарним, чорним своїм боком - і якимсь поганим здається все на світі (Г. Хоткевич); Літав соловейко в рожевий городчик, Кохав-бо він рожу, А поруч коханки він навіть не бачив Тернину негожу (А. Кримський); [Іван:] Аби тільки ми не зробили якогось нехорошого вчинку, з яким дружба не може миритись (І. Микитенко); Міщанська вулиця відразу відчула щось неладне (Н. Рибак); В оці вранішні години він багато думає.. про все, що завгодно, аби тільки не згадувати тієї жахливої ночі (А. Дімаров); Хто б ризикнув з цього сморчка зробити хоч би поганенького вояку (М. Хвильовий); З вигляду головного лікаря здогадався [Роман Кирилович], що справи кепські (В. Дарда); Коли ж недокурок впав долі, мовив [дід] статечно: "Більше такого не роби, внучку, то незугарні справи" (В. Скуратівський); [Мати:] Політниця з тебе абияка, тащити сіна - голова боліла... (Леся Українка); Господар з Юзьо Крапивницького був казна-який .. Двір в нього був запущений, а на полі родили бур’яни (С. Чорнобривець); Рибалка з нього був ніякий (Ю. Яновський); - Таке-сяке [ліжко] зляпав, а все ж буде краще на йому, ніж долі (С. Васильченко); Пішла б вона гуляти того-таки самого вечора, коли б не той вовк невірний з лісу (Марко Вовчок); Дивлюсь - усі якісь чудні Мені здаються хлопці. В очах у кожного смішок, Все надто підозріло. Невже зробив якийсь грішок? Неважне, значить, діло... (С. Воскрекасенко); Лихий передобідок і найліпший обід попсує (прислів’я); Воно-таки доведеться чарку горілки випити. І поганюча ж вона, і гірка, а от люблю її (А. Шиян); Згарський лишив Калиновича в препоганім настрою (І. Франко); Від паршивого берега відчалив, а на паскудний прибився (М. Стельмах); [Професор:] Надзвичайно підла погода. Вдень було ясно, а тепер дощ і сніг (І. Кочерга); Думають тільки про мед у своїх льохах. Переймають чортзна-які звичаї. Гидують своєю мовою (О. Довженко); На ледачій землі і трава не росте (прислів’я); - Чи скоро ж той чортів перевіз? - гукнула вона (Ю. Смолич); - А ти чого посміхаєшся? - Такий бісів характер маю (М. Стельмах); [Никодим (несамовито):] Не говори чортячим язиком до мене!Бо ти холодними речами отруту мені в душу ллєш (І. Карпенко-Карий); [Омелько:] Дай же, Боже, гуляти нам тихо, без сварки і без худого слова! (М. Кропивницький); Леда-якого бортника і мед ледачим пахне (Словник Б. Грінченка); Старого і шпетного.. полюбила (пісня); Чекати на високий урожай не можна, якщо покладеш у ґрунт недоброякісне зерно (з журналу); Ґудзики з бази виписали такі грубі, неякісні, що ніяк до того матеріалу не пасували (В. Козаченко); "Хай він і в цій незавидній робочій одежі, а я пишаюся ним", - мовби каже дівчина, вчепившись за батька (О. Гончар); Савка махнув батогом і так натягнув віжки, ніби правив не миршавими коненятами, а казковими зміями (М. Зарудний); Він був бідний зарібник, а вона також не мала хати. Наймала якусь дрантиву хатчину (О. Кобилянська); Такий собі злиденний будиночок, та ще й репнутий по фасаду з самої гори донизу (І. Багряний); Він Теж не з останніх (тут повів рукою На збіжжя, в другій складене кімнаті, - Пшеницю й кукурудзу золоту)... (М. Рильський); Правда, й Кирило Тур був у Січі не послідущий, був козак-душа (П. Куліш). - Пор. 1. бридки́й, 1. нікче́мний.
-2-
прикметник
(гарний) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний шпе́тний шпе́тна шпе́тне шпе́тні
родовий шпе́тного шпе́тної шпе́тного шпе́тних
давальний шпе́тному шпе́тній шпе́тному шпе́тним
знахідний шпе́тний, шпе́тного шпе́тну шпе́тне шпе́тні, шпе́тних
орудний шпе́тним шпе́тною шпе́тним шпе́тними
місцевий на/у шпе́тному, шпе́тнім на/у шпе́тній на/у шпе́тному, шпе́тнім на/у шпе́тних

Словник синонімів

ОХА́ЙНИЙ (чисто, дбайливо вбраний, прибраний; який стежить за зовнішнім виглядом, чистотою житла тощо), ЧЕПУРНИ́Й, АКУРА́ТНИЙ, ЧЕПУРИ́СТИЙ, ЧИ́СТИЙ, ЧЕПУРКУВА́ТИЙрозм., ХА́РНИЙдіал., ШПЕ́ТНИЙдіал., ШТЕ́ПНИЙдіал., ХУПА́ВИЙдіал. З першого погляду видно було, що виростає при матері: чисте, охайне, вимите, вичесане... (О. Гончар); Стоїть її хата край села, весела й чепурна, мов дівчина в білій льолі (М. Стельмах); Обабіч дороги, рівної, акуратної і припорошеної чистим білим снігом, чорніли страшні й потворні згарища (Ю. Смолич); Завжди чепуристий, навіть франтуватий, професорський нащадок був зараз неголений і непричесаний (І. Головченко і О. Мусієнко); Офіцер був у повній парадній формі: чистий, вимитий, причесаний, у лайкових рукавичках (Григорій Тютюнник); [Маргарита:] Сама вбирай у хаті, Сама вари й печи, сама і ший і мий, А мати в мене ще такі чепуркуваті, Що Боже крий! (переклад М. Лукаша); Тимоха козак штепний був: високо підголював чуб, уси закручував (Г. Квітка-Основ’яненко). - Пор. 1. чи́стий.
ПОГА́НИЙ (який не має позитивних якостей, властивостей, не заслуговує на позитивну оцінку, не відповідає поставленим вимогам), НЕДО́БРИЙ, НЕЗАДОВІ́ЛЬНИЙ, НЕГА́РНИЙ, НЕГО́ЖИЙ, НЕХОРО́ШИЙ, НЕЛА́ДНИЙ, ЖАХЛИ́ВИЙпідсил.,ПОГАНЕ́НЬКИЙрозм.,КЕ́ПСЬКИЙрозм.,НЕЗУГА́РНИЙрозм.,АБИ́ЯКИЙрозм.,КАЗНА-ЯКИ́Йрозм.,НІЯ́КИЙрозм.,ТАКИ́Й-СЯКИ́Йрозм.,НЕВІ́РНИЙрозм.,НЕВА́ЖНИЙрозм. рідше,ЛИХИ́Йрозм.,ПОГАНЮ́ЧИЙпідсил. розм.,ПРЕПОГА́НИЙпідсил. розм.,ПАРШИ́ВИЙпідсил. розм.,ПАСКУ́ДНИЙпідсил. розм.,ПІДЛИЙ підсил. розм., ЧОРТЗНА́-ЯКИ́Йзневажл.,ЛЕДА́ЧИЙзневажл., ЧОРТІВлайл.,БІ́СІВлайл., ЧОРТЯ́ЧИЙлайл., ХУДИ́Йзаст.,ЛЕ́ДА-ЯКИ́Йдіал.,ШПЕ́ТНИЙдіал.;НЕДОБРОЯ́КІСНИЙ, НЕЯ́КІСНИЙ (незадовільної якості); НЕЗАВИ́ДНИЙ, МИ́РШАВИЙ, ДРАНТИ́ВИЙдіал.,ЗЛИДЕ́ННИЙдіал. (перев. зовні); ОСТА́ННІЙ, ПОСЛІДУ́ЩИЙрозм. (найгірший серед інших). Вжитті не так усе просто, як йому здавалося. Навіть серед односельчан виявилися хороші і погані люди: одним можна вірити, іншим - ні (Григорій Тютюнник); Гордєєв усю ніч пік у кухонній юрті пироги і все хвилювався, що дріжджі погані (З. Тулуб); - Недобрий, дочко, сьогодні зварила борщ. Мабуть, і сьогодні сало збігло (І. Нечуй-Левицький); Коли весь комітет одноголосно визнав її роботу незадовільною, дівчина ледве перемогла себе, щоб не піти з кімнати, грюкнувши дверима (О. Донченко); Як воно чудно: повернеться життя до тебе негарним, чорним своїм боком - і якимсь поганим здається все на світі (Г. Хоткевич); Літав соловейко в рожевий городчик, Кохав-бо він рожу, А поруч коханки він навіть не бачив Тернину негожу (А. Кримський); [Іван:] Аби тільки ми не зробили якогось нехорошого вчинку, з яким дружба не може миритись (І. Микитенко); Міщанська вулиця відразу відчула щось неладне (Н. Рибак); В оці вранішні години він багато думає.. про все, що завгодно, аби тільки не згадувати тієї жахливої ночі (А. Дімаров); Хто б ризикнув з цього сморчка зробити хоч би поганенького вояку (М. Хвильовий); З вигляду головного лікаря здогадався [Роман Кирилович], що справи кепські (В. Дарда); Коли ж недокурок впав долі, мовив [дід] статечно: "Більше такого не роби, внучку, то незугарні справи" (В. Скуратівський); [Мати:] Політниця з тебе абияка, тащити сіна - голова боліла... (Леся Українка); Господар з Юзьо Крапивницького був казна-який .. Двір в нього був запущений, а на полі родили бур’яни (С. Чорнобривець); Рибалка з нього був ніякий (Ю. Яновський); - Таке-сяке [ліжко] зляпав, а все ж буде краще на йому, ніж долі (С. Васильченко); Пішла б вона гуляти того-таки самого вечора, коли б не той вовк невірний з лісу (Марко Вовчок); Дивлюсь - усі якісь чудні Мені здаються хлопці. В очах у кожного смішок, Все надто підозріло. Невже зробив якийсь грішок? Неважне, значить, діло... (С. Воскрекасенко); Лихий передобідок і найліпший обід попсує (прислів’я); Воно-таки доведеться чарку горілки випити. І поганюча ж вона, і гірка, а от люблю її (А. Шиян); Згарський лишив Калиновича в препоганім настрою (І. Франко); Від паршивого берега відчалив, а на паскудний прибився (М. Стельмах); [Професор:] Надзвичайно підла погода. Вдень було ясно, а тепер дощ і сніг (І. Кочерга); Думають тільки про мед у своїх льохах. Переймають чортзна-які звичаї. Гидують своєю мовою (О. Довженко); На ледачій землі і трава не росте (прислів’я); - Чи скоро ж той чортів перевіз? - гукнула вона (Ю. Смолич); - А ти чого посміхаєшся? - Такий бісів характер маю (М. Стельмах); [Никодим (несамовито):] Не говори чортячим язиком до мене!Бо ти холодними речами отруту мені в душу ллєш (І. Карпенко-Карий); [Омелько:] Дай же, Боже, гуляти нам тихо, без сварки і без худого слова! (М. Кропивницький); Леда-якого бортника і мед ледачим пахне (Словник Б. Грінченка); Старого і шпетного.. полюбила (пісня); Чекати на високий урожай не можна, якщо покладеш у ґрунт недоброякісне зерно (з журналу); Ґудзики з бази виписали такі грубі, неякісні, що ніяк до того матеріалу не пасували (В. Козаченко); "Хай він і в цій незавидній робочій одежі, а я пишаюся ним", - мовби каже дівчина, вчепившись за батька (О. Гончар); Савка махнув батогом і так натягнув віжки, ніби правив не миршавими коненятами, а казковими зміями (М. Зарудний); Він був бідний зарібник, а вона також не мала хати. Наймала якусь дрантиву хатчину (О. Кобилянська); Такий собі злиденний будиночок, та ще й репнутий по фасаду з самої гори донизу (І. Багряний); Він Теж не з останніх (тут повів рукою На збіжжя, в другій складене кімнаті, - Пшеницю й кукурудзу золоту)... (М. Рильський); Правда, й Кирило Тур був у Січі не послідущий, був козак-душа (П. Куліш). - Пор. 1. бридки́й, 1. нікче́мний.

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний шпе́тний шпе́тна шпе́тне шпе́тні
родовий шпе́тного шпе́тної шпе́тного шпе́тних
давальний шпе́тному шпе́тній шпе́тному шпе́тним
знахідний шпе́тний, шпе́тного шпе́тну шпе́тне шпе́тні, шпе́тних
орудний шпе́тним шпе́тною шпе́тним шпе́тними
місцевий на/у шпе́тному, шпе́тнім на/у шпе́тній на/у шпе́тному, шпе́тнім на/у шпе́тних

Словник синонімів

ГА́РНИЙ (про людину, її риси - який відзначається красою), КРАСИ́ВИЙ, ВРОДЛИ́ВИЙ[УРОДЛИ́ВИЙ], ХОРО́ШИЙ, СЛА́ВНИЙ, ЛА́ДНИЙ, ДОЛА́ДНИЙ, КРА́СНИЙ[КРА́СЕН]фольк., ГО́ЖИЙ[ГОЖ]фольк., ПРИГО́ЖИЙфольк., ЛО́ВКИЙрозм., КРАСОВИ́ТИЙрозм., БЛАГОЛІ́ПНИЙкнижн., заст.,ПРЕПОДО́БНИЙкнижн., заст.,СПОДО́БНИЙзаст.,ПОДО́БНИЙдіал.,ФА́ЙНИЙдіал.,ХО́СНИЙдіал.,ЛЕ́ПСЬКИЙдіал.,ШПЕ́ТНИЙдіал.,ХУПА́ВИЙдіал.,ВА́ЛЬНИЙдіал.; ПРЕКРА́СНИЙ, ЧУДО́ВИЙ[ЧУДО́ВНИЙ], ПРЕЧУДО́ВИЙпідсил.,ЧАРІВНИ́Й, ПИ́ШНИЙ, ПРЕПИ́ШНИЙпідсил.,ПРЕГА́РНИЙпідсил.,КАЗКО́ВИЙ, ДИ́ВНИЙ, ЧУДЕ́СНИЙ, ПРЕЧУДЕ́СНИЙпідсил.розм.,ПРЕСЛА́ВНИЙрозм.,ПРЕЧУДО́ВНИЙрозм.,ПРЕХОРО́ШИЙрозм.,МАЛЬО́ВАНИЙрозм.,РОЗПРОЧУДЕ́СНИЙрозм., РОЗЧУДЕ́СНИЙрозм. рідше (який відзначається надзвичайною красою). Як гарна молодиця, то гарно й подивиться (прислів’я); [Гострохвостий:] Коли б ви знали, які ви гарні, яке у вас гарне личко, які очки (І. Нечуй-Левицький); - Ти як була красивою, так і зосталась... Навіть покращала (Є. Гуцало); Чи я ж не хороша, чи я ж не вродлива? Тільки моя доля нещаслива (Ганна Барвінок); Така славна дівчина була! Очі в неї були ясні, коси довгі, великі, чорно-русі, а личко - як яблучко (Марко Вовчок); - Ти гадаєш, дівчинонько, що ти така ладна, А то тебе прикрашає хустина єдвабна (коломийка); Вся його сухорлява постать була доладна (Є. Гуцало); Красне личко - серцю неспокій (прислів’я); Хто милий, той красен (прислів’я); Виріс той хлопчик, вродливий та гожий, Гарний, як малево, став (Леся Українка); Як один, ідем ми, кожен дуж і гож (В. Сосюра); Ой, не жальже б мені воза, Коли б дівчина пригожа, А то ж руда та погана - Мені воза поламала (П. Чубинський); Очі в неї сяють і сама усміхається. - Яка в мене ловка мати, коли весела, - подумав я (С. Васильченко); Всі там звертали на неї увагу: що за така красовита молодиця? Квіткою горить на весь зал! (О. Гончар); Він такий благоліпний, кучері в’ються по плечах, щоки рум’яні (М. Коцюбинський); Припну фартук дорогий - Срібні-золоті береги, Гафтована середина, Преподобна дівчина (П. Чубинський); Ой, дівчино, дівчинонько, яка ти сподобна (І. Ле); Ти, дівчино, ти подобна; Не здавайся на підмову, будеш добра (П. Чубинський); Василь, файний веселий легінь, загинув у бійці з ворожим родом, посічений топірцями (М. Коцюбинський); Він дивився осяйними очима на Оленку і думав, яка вона хосна дівчина (А. Турчинська); Олена.. усе вихваля пана Забрьоху.., які то в нього уси шпетні і який сам увесь лепський та моторний (Г. Квітка-Основ’яненко); А Михасьо з Мариною там-то вальна пара (Словник Б. Грінченка); Прекрасний був Чиж у цю хвилину, прекрасна була кожна його риса і кожний рух (О. Довженко); Ольга зирнула на його своїми чудовими очима (І. Нечуй-Левицький); [Хмара:] Ваша мати була талановитою співачкою і чарівною жінкою... (О. Корнійчук); - Твої пишні очі одібрали в мене сон цієї ночі (І. Нечуй-Левицький); Молодиця прегарна.., хода спокійна і навіть велична (Ю. Яновський); Жаль кує вже кару люту "королівні" з дивними очима й холодним кам’яним серцем (С. Васильченко); Я відчуваю насолоду, милуючись чудесною жінкою (Ю. Яновський); Гарнесенько обіймемось... Та й поберемося, Моя крале мальована (Т. Шевченко).